Бабуся тоді не впоралася з переживаннями. І став брат жити-поживати в бабусиній трикімнатній квартирі, відправивши рідну сестру термін відбувати. Я тоді подумала – добре, що батьки не дожили до цього часу, адже їм не довелося розчаруватися в своїх дітях.

Три місяці тому я повернулася. Мені 26, і у мене не було нічого. Я повернулася в квартиру бабусі, де вільно розташувався брат з сімейством: у кожної дитини своя кімната, хороший ремонт в спальні. Повний холодильник їжі.

Виявилося, після того випадку, брат взявся за розум: відновився в інституті і закінчив його, знайшов хорошу роботу, одружився. Не в такому порядку, звичайно, але він примудрився прожити ці роки так, як хотіла я.

– Тобі тут не місце, ти повинна піти. – ласкаво зустрів мене брат.

– Чого б це? Ця квартира не тільки твоя, а й моя. І я буду тут жити. Мені плювати – хочеш ти цього чи ні. – знизала плечима я і пішла на кухню.

– Думаю, ти не образишся, якщо я тебе пооб’їдаю перший час. Зрештою, ти винен мені за 8 років мого життя.

– Я орендую тобі квартиру і дам грошей на перший час. Іди.

– Ах, ну звичайно ж. Кар’єру побудував? І я б побудувала, якби мене один хитрий родич не підставив. – я сміялася в голос.

– У мене дружина і діти, дай нам жити! Благаю, залиш нас у спокої! Живи своїм життям. Навіщо згадувати минуле? – кричав брат.

– Ну вже ні, ти за все заплатиш! – знову посміхнулася я.

– Забирайся звідси, ти тут не прописана! Я з поліцією тебе виставлю!

– Да? Власника половини квартири? Давай! А я все розповім твоїй дружині. Я б від такого відразу пішла. Давай, переселяй одного з дітей або зі спальні вимітайтеся, я втомилася.

Увечері прийшла Яна, дружина брата, привела дітей з садка. Я відразу вийшла в коридор і привітала новопридбаних родичів: – Вечір в хату, арештанти! Оу, вибачте – звичка. Привіт, я – сестра твого чоловіка і я буду тут жити.

– Він не розповідав. – розгубилася жінка.

– Він багато чого не розповідав – посміхнулася я.

– Я ось термін відбувала. А ти їжу купила? Пакети у тебе. Давай мені, я як раз голодна. Я забрала пакети і понесла їх у уподобану мною кімнату. Знаю – негарно вчинила і при знайомстві постаралася якомога більш неприємне враження про себе залишити, адже бажаючи помститися я планувала розвести брата з дружиною. А для цього треба зробити її життя тут нестерпним.

Я слухала музику тоді, коли хотіла. Кидала сміття туди, куди хотіла. Зжирала все, приготоване Яною. Загалом, поводила себе як першорядна свиня.

Вистачило Яни всього на кілька місяців – вона зібрала речі, забрала дітей і пішла. Тепер можна і квартиру продати, адже треба обзавестися власним житлом, без фізіономії братика. А потім – за старим планом: інститут, заміжжя, діти.

КІНЕЦЬ.