Запропонував мені вийти за нього заміж, я погодилася, його батьки були раді, що дорослий син нарешті одружується, але прописувати дитину на їхній території не дали, я прописала у себе, у своїх батьків
Зустріла чоловіка своєї мрії, познайомилися в лісі, якось несподівано, коли гуляла зі своїм собакою. Він мені розповів про свою симпатію, що влітку побачив мене в лісі, і я йому сподобалася.
Взяв у мене телефон, смс всякі посилав з приколами, потім я захворіла, і він мені приніс банку меду та ліки, щоб я одужала. Я, звичайно, оцінила це, і подумала, що якщо він про мене так піклуватися, значить, любить і небайдужий.
Потім тихенько почали зустрічатися, цілуватися, водив мене в кіно, я потихеньку закохувалась у нього, забувши про подруг і про все. Можна навіть сказати розчинилася в ньому на рік, ми були одним цілим.
Потім через деякий час почалися суперечки та сварки, з приводу і без, то зустрічалися, то розходилися. Потім я дізналася, що чекаю дитину, і звичайно переживала, що дитина виховуватиметься без батька, але він мене запевнив, що все буде добре, сказав: «давай».
Потім запропонував мені вийти за нього заміж, я погодилася. Його батьки були раді, що дорослий син нарешті одружується, але прописувати дитину на їхній території не дали, я прописала у себе, у своїх батьків.
Були у нас різні стосунки — то все супер, то зовсім погано, і в основному справа була в його інтересі до іграшок у комп’ютері, і на мої прохання в чомусь допомогти, він відповідав, що зараз зробить, і все лежало без діла.
Потім у нас з’явилася друга дитина. До дітей він ставиться добре, але майже ними не займається, допомагає мені неохоче, близькість є, але стосунків якихось дружніх немає, хоч і намагалася з ним їх побудувати, розмовами та образою не допомагає.
Що змінило його ставлення до мене, не знаю, боюся, що дізнаюся, що чекаю третю дитину, був в нас один момент, прийняла екстрену, але чомусь відчуваю, що в мені щось змінилося, є ніби якісь рухи всередині, хто дітей виношував, той знає.
З чоловіком стосунки — як чужі одне одному, але дитину хочу залишити, і дай бог виховаю сама, хоч дитина під питанням.
Як мені вчинити? З чоловіком ми як чужі стали, і все це після появи дітей, думаю про розлучення, тільки дітей шкода, не хочу робити їм боляче, і щоб вони за помилки батьків відповідали.
Як вчинити? Може, була в когось така ситуація, хто підкаже.
КІНЕЦЬ.