Я вже раз була одружена, але з першим чоловіком нічого не вийшло, незабаром ми розійшлися. Від цього шлюбу у мене нічого не залишилося, втім, у нас нічого і не було.

Ми жили в орендованій квартирі, збирали на початковий внесок іпотечної квартири, ну, а коли розлу чилися, поділили накопичені гроші порівну і на тому і розійшлися.

До того часу моєї мами не стало, її троячку ми з сестрою продали, купили 2 одинички, але нам ще й доплатити довелося, так що не все було так гладко.

Потім я зустріла Олександра. Для мене було дивно, але він дуже швидко вирішив познайомити мене зі своїми батьками. Коли у Сашка був день народження, він познайомив мене з сім’єю. Що мені ще здалося дивним – його мама довго роздивлялася мене за столом.

Потім вже після свята вона розповіла мені про колиաньої дівчини Саші, у якої, «ні кола, ні двора», за словами моєї майбутньої свекровушки. Дівчина, за розповідями, запала на багатство Саші.

А знаєте, який у нього багатство? Двійка, в якій живе вся його родина, дача 2 на 2, однушка, яка дістанеться йому від бабусі… ось таку золоту рибку я зловила.

Я тільки за цими словами зрозуміла, що мама Саші роздивлялася не від цікавості, а бачила в мені вигідний для сина варіантик. Коли справа дійшла до весілля, ми з Сашком вирішили продати мою однушку, відкладати трошки від своїх зарплат і купити двійку. Коли я розповіла про цей план сестрі, вона швидко привела мене до тями.

— Ти дурненька? Скільки б не тривала любов, потрібно підстрахуватися. Ну, продаси ти свою однушку, купите свою двушку, а коли разве детесь, поділите навпіл?

У тебе ж і в доплаченній частини частка є. Я подумала, адже вона права. Я сказала про це чоловікові, мовляв, дорогий, такі справи, потрібно шлюбний договір складати. Він погодився і навіть мамі нічого не сказав. Я, дурепа, випадково ляпнула про це, і понеслася.

Свекруха порівняла мене з колиաньою дівчиною Саші, ну, з тією, яка на їх багатство запала, і сказала, мовляв, хоч у неї і не було нічого при собі, зате вона не така меркантильна була. Зараз і Саша захищає бік матері. Каже, що, якщо я йому не довірюся, жодної сім’ї з нас не вийде.

КІНЕЦЬ.