Сергій повертався із чергового відрядження додому. Цього місяця він досить часто був відсутнім вдома. На роботі змінилося начальство й потрібно було вислужитися, щоб зберегти за собою місце. Його відправили в інше місто, щоб підписати контракт з новими партнерами. Чоловік виконав побажання начальника й задоволений відправився в дорогу.

Погода сьогодні була не найкраща. Останній місяць осені, з дерев опало листя. Виїхати довелося рано вранці, тому довкола стояв густий туман. Через нього було важко розгледіти дорогу. З неба падала мжичка. Добре, хоч траса була вільною. Схоже за таких умов не кожен насмілювався сідати за кермо.

Сергій їхав обережно, на маленькій швидкості. Хоч йому й кортілося вдавити педаль газу до повного й скоріше дістатися додому. Там на нього чекає дружина та син. В цю пору хлопчик ще мирно спав, а Ліза точно сидітиме біля вікна й чекатиме на його повернення. Вона завжди так робить, коли Сергія немає. Не може спокійно спати, якщо чоловік в дорозі.

Він уявляв, як заходить до квартири. Обіймає та цілує дружину, відчуває, як вона заспокоюється в його обіймах. Потім вони сядуть до столу й питимуть чай зі смачним печивом. Можна буде повернутися в ліжко й ще кілька годин поніжитися в обіймах одне одного.

Погода за вікном схиляла його до сну. Тому Сергій увімкнув радіо та слухав музику. Поки він налаштовував потрібну хвилю, відвернувся від дороги й мало не збив зайця, що перебігав йому шлях. Вчасно вивернувши руля, машину понесло вбік. Останньої миті Сергій натиснув на гальма й автомобіль зупинився.

Перевівши подих, водій вийшов перевірити чи все гаразд. На дорозі досі було порожньо. Мовчазна тиша супроводжувала Сергія в дорозі. Він сів у машину й продовжив свій шлях, виключивши радіо. Краще повністю зосередитися на дорозі.

Від’їхавши від місця своєї пригоди чоловік помітив якусь фігуру вдалині. Під’їхавши ближче зрозумів, що обабіч дороги стояла молода жінка. Вона ловила попутку. Одягнена була у легеньке пальто та балетки. Сергієві стало шкода незнайомки. Подумав, що вона добряче змерзла. Вирішив допомогти, тому й зупинився біля дівиці.

Запитав чи потрібна їй допомога й не дочекавшись відповіді, побачив, як бокові двері його авто різко відчинилися. В салон намагався влізти здоровий чолов’яга.

Добре, що Сергій вчасно зреагував й виштовхав нахабу з салону. Поки він боровся з грабіжником, дівчина через вікно автомобіля схопила його за голову й почала закривати очі. Машинально він втиснув педаль газу й авто блискавично зрушило з місця. Дивом, йому вдалося вціліти. Хто знає, щоб з ним зробили ці незнайомці.

Сергій довго заспокоювався та прокручував у голові події сьогоднішнього ранку. Такого невезіння у чоловіка ще не було. Туман нарешті розсіявся й почали з’являтися інші авто. Чоловік придавив швидкості. Решта частина шляху минула без пригод.

Повернувшись додому, він розповість дружині про свою пригоду. Нехай знає, що не завжди варто робити добро іншим людям. Він то точно більше ніколи нікого не підвозитиме.

КІНЕЦЬ.