До 13 років я була єдиною дитиною. Батьки зі мною поралися, балували. Але, зізнаюся, бабусю з дідусем я любила більше. Любила проводити літо у них. Вони жили в місті біля моря, і на канікулах я завжди у них гостювала.

І ось коли мені було 13 років, мама дізналася, що чекає дитину. І з самого моменту, як вона оголосила про це всієї рідні, з нею почали все панькатися. Таке відчуття, що я стала порожнім місцем, а всю увагу приділяли моєму братові, що ще не народився.

Саме почалися літні канікули, і бабуся з дідусем покликали мене до себе. Мама була тільки рада. Вона була поглинена своєю новою дитиною. Як з глузду з’їхала. Ходила на всякі курси та таке інше. Я теж була рада поїхати.

Квартира у нас була невелика. Я розуміла, що коли з’явиться дитина, мені доведеться несолодко. Бабуся теж це розуміла. Вона сіла, поговорила зі мною, як із дорослою і запропонувала жити в них із дідусем. Я погодилась. Мама з татом мене відпустили. Здається, вони тільки пораділи, що позбудуться мене, проблемного підлітка.

Прожила я з бабусею та дідусем чотири роки. Потім у цьому місті вступила до інституту. В цей час дідусь почав сильно хворіти. Я допомагала бабусі, як могла. Доглядала його, ледве встигала здавати сесії. Просто не могла залишити їх у біді.

Коли дідусь помер, бабусі було дуже важко. Вони сорок років прожили душу в душу. Я не відходила від неї ні на крок. Няньчилась з нею, як з маленькою дитиною. Забила на особисте життя. Дуже хотілося їй допомогти.

За кілька років бабуся теж захворіла. Батьки про це знали, але ніяк не допомагали, тільки гукали телефоном. Я постійно йшла з роботи раніше, доглядала за нею, наймала доглядальниць. Грошей ледь вистачало. Коли бабуся померла, з’ясувалося, що квартиру вона заповідала мені. І ось тоді батьки згадали моє існування!

Почали качати права і говорити, що ця квартира моя та мого брата навпіл. Що він теж спадкоємець, а якщо я відмовлюся її продати та розділити гроші, вони вирішуватимуть питання через суд.

Брат саме закінчує школу, вони хочуть забезпечити його житлом. Загалом квартиру я переоформила за заповітом. Тепер мама, тато та брат зі мною не спілкуються.

Але тітка (мамина сестра) по секрету мені сказала, що вони збираються наймати адвоката. Мені просто хочеться плакати від такої несправедливості. Я пів життя доглядала бабусю і дідуся. Я заслужила від них такої подяки. І продавати квартиру я не хочу, це мій дім.

КІНЕЦЬ.