Я зі своїм чоловіком Михайлом накопичили rрошей на купівлю нової машини, про яку мріяли давно, за старий автомобіль нам пропонували зовсім небагато, давали зовсім якісь копійки, тому вирішили, що продамо автомобіль свій старий самі і не будемо звертатися до фахівців у цьому.

А на одному сімейному святі, де зібралася наша родина, ми з Михайлом про це проговорилися, і моя рідна тітка Ніна зі своїм чоловіком відразу запропонували купити у нас автомобіль, попередивши, що будуть виплачувати суму частинами, адже заощаджень таких не мають зараз, покупку поки не планували, але раз така гарна нагода, то вони частинами оплачуватимуть нам авто.

Ми з  Михайлом зраділи, адже і авто продамо і зробимо добру справу для рідних, відразу погодилися, і навіть запропонували їм дешевшу ціну, ніж планували, адже ми ж родина.

Тітка Ніна з чоловіком змогли відразу нам віддати лише третину всієї суми. Нас з чоловіком це влаштувало повністю на той час: гроші з продажу автомобіля ми збиралися витратити на ремонт квартири, до якого потрібно було ще підготуватися. Вирішили, що маємо змогу почекати, тому будемо їх відкладати.

З моєю тіткою та дядьком ми домовилися, що іншу частину боргу вони повинні будуть віддавати частинами зі своїх зарплат. Підписали договір, на цьому наполягла моя власна мама, і передали стару свою машину їм в користування.

З цими людьми у нас з чоловіком завжди були дуже хороші стосунки. Ми неодноразово просили у них допомоги, і вони нас завжди виручали, тому в останній момент укладання угоди не виникло ніяких підозр на тему того, що все може закінчитися не так добре, як би ми того хотіли, а лише проблемами для нас.

У підсумку, після того як автомобіль був переданий в користування нашій рідні, ми прочекали 3 місяці, весь цей час сподіваючись отримати від них хоча б частину боргу, якусь суму, адже ми ж домовлялися про щомісячні платежі, але вони на зв’язок не виходили.

До здійснення угоди вони дзвонили і писали нам дуже часто, а тут у них раптом з’явилися якісь невідкладні справи. На дні народженні мого двоюрідного брата, ми нагадали тітці з дядьком про нашу угоду, на що отримали тільки претензії, в дусі: «Ну як можна за столом піднімати такі теми, коли у їх дитини свято?!».

Після свята дядько нам віддав ще 8 тисяч гривень, обіцяючи що незабаром у них з’являться гроші від продажу дачі, але потім вони з тіткою знову перестали брати телефон, коли ми телефонували. Через час я через свою маму дізналася, що у них виникли якісь труднощі з документами, і тому продаж нерухомості відкладається на невідомий термін.

Ми стали при нагоді регулярно нагадувати тітці Ніні і її чоловікові, що нам потрібні гроші за нашу стару машину – вже вибрали всі матеріали для ремонту, які планували купувати на цю суму, знайшли через знайомих бригаду хороших робітників, і нам залишилося тільки за все заплатити. Родичі ж стали через це на нас ображатися і рідше з нами спілкуватися. Коли торкаємося цього питання – можуть розвернутися і піти або покласти телефон.

Ми з чоловіком знаємо, що тітка з дядьком – люди не бідні, і що у них обох є стабільна непогана робота. При бажанні вони б вже давно повернули нам борг, але мабуть думають якщо ми – родичі, то не станемо йти до суду, і цим користуються. Останнім часом у них нова причина з’явилася, мовляв в країні зараз важко дуже, грошей усім бракує, а ми в такі важкі часи просимо гроші у рідних людей, не думаючи чи буде їм завтра за що купити шматок хліба. Ремонт може й почекати, нічого термінового, мовляв, в цьому немає.

Чоловік якось навіть запропонував їм повернути частину виплаченої суми в обмін на нашу стару машину, щоб була можливість продати її комусь іншому. Але наші родичі відмовилися і на цю пропозицію, аргументуючи тим, що вже звикли на ній їздити, вона зараз потрібна, адже транспорт ходить вже не так часто.

Як викручуватися в ситуації, що склалася – ми не знаємо. Не будемо ж ми йти до суду, адже це ніби близькі люди, нам соромно перед родиною, як в очі потім дивитися людям. Але і подарувати їм залишок суми не можемо, ми не на стільки багаті, а це чималі гроші. Як нам бути зараз, щоб повернути собі своє?

Фото ілюстративне.

Джерело