За столиком кав’ярні сиділа моя дочка з чоловіком моєї подруги-однолітки. Я остовпіла, дивлячись, як вони мило воркують, тримаються за руки.

Не повірите! Дізналася на днях, що дочка зустрічається з одруженим чоловіком. Та ще й добрим знайомим нашої родини, бо це чоловік моєї близької приятельки Ганни!

Я тоді тихенько вийшла з тої кав’ярні, аби вони мене помітили, бо не готова була якось реагувати, треба було все гарнесенько обмізкувати.

Та сказати, що досягла успіху в цьому обмірковуванні, я не можу. Аж голова обертом. Чоловіку поки не говорю, боюся наслідків, він дуже пишається донькою.

Злата у нас дійсно красуні і розумниця, без перебільшення. Закінчила університет, у неї є чудова робота, ми подарували їй квартиру і чекали на онуків, але тут таке!

Не можу сказати, що у доньки занижена самооцінка, і вона шукає самоствердження від дорослого чоловіка та ще одруженого. Тим паче від того, який знає її з дитинства!

Найсумніше, що мабуть ця симпатія виникла між ними давно, адже і Ганна з Данилом до нас іноді заходили і заходять на посиденьки, і ми до них.

насправді у мене всередині вирує дуже сильна буря, яку я не можу вгамувати. Вирішила поговорити таки зі Златою. Дочка здивувалася, що я все знаю, але не заперечила. Сказала, що це її справа, а не моя.

Я зрозуміла, що переконувати її немає сенсу, тому сказала, що якщо вона не припинить стосунки з Данилом, я розповім про все його дружині і моїй подрузі Ганні.

Що тут розпочалося! Я почула стільки “ласкавих слів” і про себе і про мою подругу! Навіть не підозрювала, що моя дитина на таке здатна.

Чи це вплив цього Данила, якого я, виявляється, зовсім не знала? Я розплакалася, сказала, що я не заслужила такого ставлення до себе як мати.

Ще доньці не сподобалося, коли я сказала, що вона зовсім не має гордості, якщо зустрічається з чоловіком, чия дружина носила їй цукерки і дарувала подарунки на свята, і навіть інколи забирала зі школи, коли ми з чоловіком не могли.

Ну це ж взагалі ні на що не налазить! Я би просто так ніколи не змогла, це не по-людськи. Але Злату мабуть це влаштовує або живе обіцянками, що він уникає дружини, як це роблять усі одружені чоловіки – вішають лапшу на вуха юним подругам.

Розумію, що дочку не переконати, але ж треба щось робити. З одного боку, дочка, як і всі ми, має право на помилки. Скільки випадків, коли такі чоловіки справді розлучаються з дружиною та одружуються на молодих коханках.

Але я ніколи не прийму такого зятя, ніколи! Плюс я назавжди втрачу як подругу Ганну, я ніколи не зможу дивитися їй в очі після такого.

Наразі у мене лиш одне крутиться в голові – поговорити самій з Данилом, поставити йому ультиматум, щоб він щез з життя нашої доньки.

Або – розповісти чоловіку і все і нехай він поговорить з чоловіком Ганни по-чоловічому??? Але це теж може ні до чого хорошого не привести. Як краще вчинити? Що зробили б ви?

Джерело