Ніна, яка виросла в максимально комфортних умовах, була улюбленицею свого батька, який задовольняв усі її забаганки. Після закінчення школи вона вступила до університету і, бажаючи здобути незалежність, переїхала до квартири, купленої батьком, який також виплачував їй щомісячну допомогу.

Під час навчання в університеті Ніна закохалася в Ігоря, і невдовзі вони почали жити разом, поділяючи узи, які не вимагали формальних подружніх клятв.

Їхнє кохання розквітло з народженням сина Льоші, але Ігор поступово став менш значущим у сім’ї, оскільки увага Ніни повністю переключилася на дитину, що зрештою призвело до відходу Ігоря з родини.

Ніна, любляча сина до божевілля, оточила Льошу всепоглинаючою турботою, невпинно захищаючи його від тривіальних життєвих негараздів, докладаючи всіляких зусиль, щоб забезпечити йому громадське визнання та щастя.

Ця надмірна опіка згодом породила залежність, змушуючи Олексія покладатися на матір у вирішенні найдрібніших завдань, роблячи його нездатним долати практичні життєві проблеми.

Життя Ніни прийняло більш важкий оборот після смерті батька. Зникнення фінансової безпеки підштовхнуло Ніну звернутися на ринок праці, де вона поєднувала кілька робіт, щоб підтримувати звичний собі спосіб життя.

Льоша, однак, не виявив особливої життєстійкості, продемонструвавши непохитну залежність від Ніни – ситуація, яка залишалася незмінною навіть після того, як він наважився одружитися.

Вибір Олексієм дружини, Тамари, здавався непростим. З часом відносини між Ніною та її невісткою зіпсувалися, досягнувши тієї точки, коли Ніна стала відчуженою, позбавленою навіть подібності відносин зі своєю онукою.

У згасаючих розділах життя Ніни самотність, що супроводжувалася погіршенням здоров’я, стала невід’ємною частиною її існування.

Залишившись одна в агонії покинутості і жорстокості нездійснених надій, Ніна провела свої останні дні, залишаючи світ, який розкривався в розділах про кохання, самопожертву і забутість.

КІНЕЦЬ.