Я з самого початку відчував, що Яна не та за кого себе видає. Вона якимось чином впевнила мого друга у своїй безмірній доброті та щирості, але я розумів, що вона не настільки добропорядна, як намагається показати. Мабуть, вона відчувала, що я бачу її наскрізь і теж відповідала мені відчутною неприязню.

Та час минав, їх стосунки розвивались, друг балував кохану подарунками та всіляко їй догоджав. Любов повністю затуманила йому голову й заважала оцінювати все ясним розумом. Через пів року він вже зробив їй пропозицію, не взявши до уваги мої застереження. Сергій був переконаний, що це я помиляюсь, бо не знаю її так добре, як він.

Але одразу після весілля, я впевнився, що помилився таки він. Незадовго після одруження Яна повідомила, що її звільнили на роботі через скорочення і тепер вона не знає, де хоче працювати, тому поки що побуде у творчому пошуку. Звісно, ніякої роботи вона не шукала, а прекрасно себе почувала витрачаючи гроші чоловіка.

А Сергій тішився розповідаючи, що вдома тепер завжди чисто і його щовечора чекає гаряча вечеря. Та за такі гроші, як він витрачає на забаганки Яни, міг би шеф-кухаря собі найняти.

Я розумів, що потрібно витягати друга з цієї трясовини, доки вона не затягнула його остаточно. Пішов на досить ризикований і не благородний вчинок, але, у цьому випадку, мета виправдовує засоби.

Одним словом, взяв її телефон доки вона не бачила і почитав її переписку з подругами. У ній вона хвалилась, що чоловік у неї на короткому повідці, все їй дозволяє та виконує будь-які забаганки. Єдине, чого ще не вдалось добитись, то це того, щоб він переписав на неї одну зі своїх двох квартир.

Я скопіював переписку і показав її Сергію. Він був вражений тим, що його дружина на таке здатна. Добре, що хоч це відкрило йому очі на її істинне нутро. Ми стали думати, як вивести Яну на чисту воду. І таки придумали: виготовили фальшивий документ, у якому йшлося, що Сергій переписує квартиру на свою дружину. Я з нетерпінням чекав, як розвиватимуться події далі.

Через два дні Сергій розповів мені, як все пройшло. Він прийшов увечері, як завжди, але не з порожніми руками, а вручив дружині омріяний договір. Яна була неймовірно здивована, але радості її не було меж. Вона кинулась обіймати чоловіка та не переставала дякувати:

– Я розумію, що ти б цього не зробив, як би не довіряв мені. А довіра – це головне у сім’ї. Ти в мене найкращий і дуже добрий, навіть занадто!

– Отож, бо й воно..

– Що ти кажеш?

– Нічого, кохана, нічого..

Далі, все відбувалось, як по сценарію. Майже цілий тиждень Яна грала роль ідеальної дружини. Вона готувала Сергію вишукані страви, зустрічала його з роботи обіймами та поцілунками. Але ми розуміли, що на довго її не вистачить і лише питання часу, коли вона зважиться відкрити свої справжні наміри.

І цей день настав. Одного вечора Сергій не зміг потрапити до власної квартири, бо у вхідних дверях кохана змінила замок. Яна прочинила двері та заявила:

– Вибачай, але ти тут більше не живеш. Я власниця квартири й мені вирішувати.

Вона виставила його валізи за двері та була задоволена, що її задум став реальністю.

Сергій узяв речі, але іронічна посмішка не сходила з його обличчя. Він вже уявляв її реакцію, коли Яні повідомлять, що документи насправді підроблені.

КІНЕЦЬ.