З садка зателефонували і просили прийти, бо дитина захв0ріла. Я намагалася знайти чоловіка, але він був недоступний. Начальниця сказала, якщо я піду, то вона мене звільнить. Зі сльо зами вийшла і пішла до сина..

Аня мала піти на роботу, а дитина хворіла. Вона просила чоловіка за ним доглянути, але той відмовився, адже теж працював з дому віддалено, і на дитину часу не вистачило б.

Ось вона і вимушено відвела його до садка і поїхала на роботу. Вона мала дуже багато справ. Вона навіть на обід не встигла піти. Начальниця вимагала від неї звіту, а вона не встигала. Як на зло, зателефонували з садка і сказали, що у дитини піднялася темnература і її треба забирати. Аня не знала, що робити.

Зателефонувала до чоловіка, але він був недоступний. Мама та тато були на роботі, і ніхто не міг забрати дитину. Вона знову зателефонувала до чоловіка, він знову був недоступний. Аня швидkо підготувала договір, на який чекала начальниця, і хотіла відпроситися з роботи.

А начальниця заявила, що вона брала відгул і минулого місяця, і що такий працівник їй не потрібний. Аня, як могла виправдовувалася і просила її піти раніше і забрати дитину, але начальниця наполягла написати заяву за власним бажанням.

У садок вона йшла майже у сльо зах. Дороrою вона щось упустила, навіть у калюжу потрапила, а в садок дійшла вся розпатлана, забрала сина і одразу додому.

Чоловіка вдома не було, хоча він мав працювати з дому. Дала йому сироп і поклала спати. Пішла на кухню, щоб заварити чай, а на столі лежала записка: «Я поkохав іншу і йду до неї». Аня не могла повірити своїм очам. Чоловік її покинув, та ще й ось так. Просто написав записку та зник.

Вона дуже засмутилася, адже опинилася на самому дні. Без роботи та без чоловіка. Дитина одужала, вона вже відводила її в садок, а сама поверталася додому і дивилася в одну точку. Опритомніла вона тоді, коли син заявив, що вона його не любить, адже зовсім не звертає на нього уваги.

Вона підійшла, обійняла його і ніби прокинулася від сну. Раптом задзвонив телефон. Дзвонили з роботи і звали її назад, адже начальницю звільнили та збирали всіх, кого вона незаслужено звільнила. Вона погодилася повернутись. А на телефон надійшло повідомлення.

Писав її хлопець із першого курсу, з ким вони не спілкувалися вже десять років. Він пропонував зустрітись, вона погодилася. Здавалося, що вони вільні, і в них закрутився роман.

А незабаром вони одружилися. Чоловік хотів повернутися, вибачався, але вона не прийняла його, не хотіла опинитися знову на самому дні.

КІНЕЦЬ.