Невістка перетворила мого сина на домогосподарку і вихваляється цим перед всіма родичами.

Оля, моя невістка, має дуже довгий язик і кепський характер. Як тільки вони з Гришою одружились, то перший час у нас жили і тоді вона, під час однієї з наших сутичок заявила:

– Ви мною командувати не будете.

І це в моєму домі. Ще через деякий час сказала:

– Я не збираюсь жити в таких умовах і ми переїжджаємо на орендовану квартиру.

Чим їй у нас погано жилось, не знаю. Я все сама робила, а Оля лише роботу знала і чоловіка. Словом вони переїхали і від невістки ні слуху, ні духу. Син сам нас навідував. Тепер же з онукою.

Невістка моя стала великою бізнес-леді. Має свій магазин солодощів, де продає, як домашню, так і фабричну випічку та цукерки. Спершу мала лише палатку, а тепер магазин.

Вона вся в роботі, а Гриша займається побутовими справами і доньку виховує. Мене це не влаштовує, бо так бути не повинно.

Нещодавно, я попросила Олю допомогти з приготуваннями, бо у чоловіка ювілей – 65 років. Та невістка заявила:

– Я не можу, бо йду на город.

Який город? Я скільки її просила мені допомогти на грядках, вона ніколи не приїхала, бо у неї манікюр і немає часу, а тут цілий город. Обдурила мене та й годі.

Я ж на запрошувала повно гостей, щоб вдома з родичами відсвяткувати, а не витрачатись на ресторан. Тому допомога невістки мені була б якраз в пору. Мусила до ночі я на кухні працювати, щоб все встигнути.

Думала, що й тепер син сам прийде, але ні. Оля теж була. А як одягнена, ніби з подіуму. Уявляю скільки це все коштує.

Ця бізнес-вумен подарувала свекру тільки 2 тисячі гривень. Те ж мені розщедрилась. Добре, що Гриша таємно від неї купив татові бензокосу, про яку той мріяв.

Мало того Оля при всіх гостях почала вихвалятись:

– Я купила ділянку під будівництво будинку. Вже фундамент залили. Там же облаштувала теплицю, де буду вирощувати різні квіти на продаж. Планую розширятись. Ще якби Гриша більше заробляв, то ми б бігом дім звели, а так, що тих його пару копійок.

Всі родичі говорили, яка Оля молодець. І ніхто не похвалив мого сина, що на його плечах побут і дитина. Бачила, що йому ці розмови неприємні. Тому покликала невістку на кухню, під приводом допомоги.

– Для чого ти Гришу перед усіма принижуєш? Бачиш же, що йому неприємно. Хіба він мало для вашої сім’ї робить? – кажу.

– Не лізьте не у свою справу. Ми самі розберемось, як нам жити – фиркнула Оля й вийшла.

Далі знову увесь вечір невістка купалась в увазі й похвалі.

Наступного дня син прийшов до нас і я почала йому говорити:

– Розлучись ти з тією Олею. Ми на тебе дім перепишемо, щоб вона не думала, що тільки у неї є будинок. Допоможемо тобі. Для чого така дружина?

– Я не буду з нею розлучатись. Олю люблю і нам разом добре. Мене все влаштовує – сказав Гриша.

– Вона ж все на тебе скинула, а сама тільки роботу знає і все. Хіба ж чоловіки повинні робити те, що ти робиш?

– Мені все подобається. Мамо, не втручайся.

– Тоді візьмеш у мене рецепти борщів-салатів, щоб знав, як жінці догодити – не витримала я.

Та Оля десь задурманила сину голову, бо він не бачить очевидних речей. Як мені достукатись до дитини? Як врятувати його з лап тієї тиранки?

Дайте пораду.