Чимало днів я задаюся питанням, на яке поки не маю остаточної відповіді, хоча вважаю, що в цьому права саме я.

Я розумію, що в нас час не так багато людей, принаймні з мого оточення, живуть заможно, усі економлять, адже часи непрості.

Але не всі купують одяг, який був у користуванні, дехто й зовсім засуджує це. А я от протилежної думки, але ніяк не можу збагнути, чому інші люди засуджують тих, хто купує такий одяг.

Розкажу більш детальніше про свою ситуацію.

Я сама виховую дитину, так склалося свого часу в моєму житті.

І вже два роки як я виховую доньку одна.

А місяць тому, розмовляючи з подругою, почула від неї вираз, що соромно купувати ношені речі для малої дитини і вона б ніколи так не робила б.

Я промовчала, звісно, і нічого зовсім на це їй не відповіла, бо і сама часто роблю там покупки. Невже мені повинно бути соромно за це?

Я особисто, щиро кажучи, не бачу нічого поганого в ношених речах.

Ми з моєю дочкою живемо в невеличкому приватному будинку, вона постійно грається на вулиці і при цьому приходить часто до хати брудна, адже у нас скрізь земля і трава.

Який сенс одягати щоразу нові речі для вуличних ігор?

Так було раніше, коли я ще не розуміла цього. Але зараз все частіше мені доводиться купувати вже ношені речі в магазині.

Справа в тому, що ще давно мій чоловік втомився від ролі глави сімейства і просто пішов від нас, залишивши мене одну з малою дитиною.

Добре, звісно, що будинок, в якому ми жили, належав моїй бабусі, тому ми не залишилися під відкритим небом, а мали власний дах над головою.

Колишній чоловік не платить аліментів на дочку вже давно. Він влаштувався працювати не офіційно, і тому ми живемо лише на одну мою зарплату, а заробляю я зовсім не багато, на жаль, працюю і шкільній їдальні.

Коли моя дочка пішла в школу, стало мені трохи важче справлятися, адже витрати і ціни росли на все, а зарплата не дуже.

Зібрати першокласника то ще завдання: рюкзак, сукня, туфлі. Я зрозуміла, що на нові речі у мене просто немає грошей, на жаль, враховуючи сьогоднішні ціни. І я тоді зайшла в секонд-хенд.

А там стільки всього було, ще й в гарному стані: блузочки, спіднички, сукні та штанці і все за такою смішною ціною, вибирай, що хочеш.

Я накупила всього, вдома дуже ретельно випрала та випрасувати. Зовсім не скажеш, що речі ношені, більшість, як новенькі. Я про це ніколи нікому не розповідала, чомусь не хотіла, щоб знали люди про це.

Тому, коли подруга стала говорити щось цю тему, мені стало не по собі якось, хоча розуміла, що в тому нічого поганого немає.

Я не думала ніколи, що має бути соромно тим, хто користується послугами таких магазинів, але знала, що багато людей засуджує це, тому просто промовчала.

Я вирішила не засмучувати подругу і нічого їй не доводити. У неї немає проблем з грошима, дякувати долі. Хіба зрозуміти багатому бідного? Ніколи такого не буде.

А недавно, повертаючись з роботи додому, я забрала дитину у мами і вирішила зайти в секонд-хенд.

Хотіла подивитися своїй Даринці сукню в школу на зміну. Прийшла весна, хотіла їй якусь обновку купити.

Нічого не вибравши, на цей раз, ми вийшли з магазину цього, а тут повз проходила моя подруга. Ну, навмисне не придумаєш, що так станеться.

Я трохи крізь землю не провалилася від сорому. Але вона ні слова не сказала мені, просто привіталася, але видно було, що їй теж незручно.

Прийшовши додому, я задумалася: а чого це мені має бути соромно? Я ж не взяла в когось ці речі. Чому чужа думка повинна так мене засмучувати і хвилювати?

Відтоді наше спілкування з цією подругою зовсім зійшло нанівець.

Вона сама стала віддалятися від мене, перестала мені телефонувати і мені якось незручно.

Я думаю, що вона засуджує мене за це або ще чого гірше соромитися. А мені, як би я себе не переконувала, що має бути байдуже на те, що люди про мене говорять, незручно.

намагаюся забути про все, що сталося.

Але мені дуже не вистачає моєї подруги, ми з Ольгою багато років дружили. Мені нема з ким поговорити і порадитися.

Можливо, потрібно зробити перший крок на зустріч і просто набрати її номер? Все одно ніяк зрозуміти не можу, невже носити поношені речі так уже й погано? А тим паче, коли зараз й так життя непросте.

Як мені вчинити краще?

Джерело