– Син у нас єдиний, тож весілля треба зіграти гарне, – казала Тетяна чоловікові.

– Та я не проти, тільки мене бентежить ставлення з боку нареченої, – сердився Михайло.

– Нічого дивного, у нас з тобою хороша робота, достаток є, а дівчину виховувала одна мати, – виправдовувала ситуацію Таня.

– Грошей у неї зараз немає, але потім обіцяла віддати свою частину витрат.

– Ти, правда, віриш у це? – сумнівався Михайло. – Зазвичай такі обіцянки нічим добрим не закінчуються.

– Мені важливо, щоб наш син був щасливим, а решта, дрібниці, – міркувала жінка. – Треба вірити людям, не буде ж сваха обманювати нас.

Михайлу задум повністю сплатити весілля дітям, а потім чекати, поки друга сторона розплатиться, не подобалася, але сперечатися він не став.

Весілля молодь хотіла багате і в шикарному ресторані з великою кількістю гостей. Запрошеними були переважно ровесники молодят, які тільки закінчили інститут.

Розраховувати на солідні подарунки з їхнього боку не доводилося, але на це довелося заплющити очі, щоб не підіймати вкотре болючу тему.

– З нашого боку гостей буде зовсім небагато, – казала Наталя майбутнім сватам. – Зараз у мене грошей немає, я ремонт у квартирі нещодавно зробила, тож, вибачте, поки доведеться вам все сплатити.

– Добре, не хвилюйтеся, віддасте по можливості, – заспокоювала її Таня, щоб Наталя не почувала себе бідною родичкою.

– Ви чеки зберігайте, потім порахуємось і визначимо, скільки я буду вам винна, – сказала Наталя за кілька днів до весілля.

– Потім розберемося, зараз налаштовуймось на свято, – заспокоювала Тетяна.

На самому заході Наталя виглядала шикарно, вимовляла полум’яні промови, з гостями поводилася на правах господині, і дуже дратувала батька нареченого.

– Не хвилюйся, – заспокоювала Таня чоловіка. – У жінки така захисна реакція, напевно, переймається, що не змогла сама зробити гідне весілля для доньки, тому й намагається пускати пилюку в очі.

– Вона не переймається, – бурчав Михайло. – Не знаю, якесь у мене дивне передчуття, що нормальних стосунків у нас не вийде.

– Просто зараз ти на нервах, не хвилюйся, все буде гаразд, – запевняла його дружина.

Після весілля Ліза та Костя поїхали на море, а батьки залишилися розгрібати наслідки.

– Я взагалі не розумію, навіщо ви стільки всього замовили у ресторані? – несподівано висловила невдоволення Наталя. – Наприклад, гості з нашого боку торт взагалі не їли.

– Добре, давайте не рахуватимемо ці витрати, – погоджувалась Таня, згадуючи, як родичі невістки не тільки все їли, а й намагалася залишки із собою забрати.

– Ще мені здається, що тамада не справлявся зі своїми обов’язками, і часом було нудно, – продовжувала вона перегляд списку.

– Вважаєте, треба було баяніста замовити, чи просто ввімкнути радіо? – розлютився Михайло. – Якщо шукаєте можливості не платити, так і скажіть.

– Я ж казала, свою частину витрат вам віддам, – ображено відповіла сваха. – Просто не бачу сенсу витрачати гроші на вітер, і взагалі, більшість гостей була ваша.

Розмови тоді не вийшло, батьки Костянтина вирішили рятуватися втечею, посилаючись на важливі справи, щоб не посваритися зі свахою.

Вони взяли паузу, вирішили не тиснути на Наталю і чекали ініціативи щодо повернення боргу від неї самої. Але вона не настала ні за рік після весілля, ні за три роки.

– На ремонт автомобіля після дорожньої пригоди багато грошей піде, – спантеличено казав Михайло дружині.

– А я ще не скоро відновлюсь і зможу працювати, лікар каже, мені треба їхати до реабілітаційного центру.

– Отже, треба слухати лікарів, – підтримувала його дружина. – Тому з ремонтом машини поки що почекаємо, а на здоров’ї економити не можна.

Прорахувавши всі можливі варіанти, аж до оформлення кредиту, жінка вирішила поговорити із сином.

– Я дам трохи грошей, звичайно, але зараз на роботі проблеми, і вдома не все гаразд, тому всю реабілітацію батькові сплатити не зможу, – виправдовувався Костянтин.

– Гроші ми обов’язково тобі повернемо, а що не так удома? – Напружилася Таня.

– Важко мені з Лізою жити, її тільки крамниці та вечірки цікавлять, – уперше вирішив поскаржитися Костя. – Матір свою беззаперечно слухає, а та тільки масла у вогонь підливає.

Дорогою додому Тетяна зателефонувала свасі з пропозицією зустрітися. Насамперед жінка планувала переконати родичку не втручатися у справи дітей, а потім поставити питання руба про повернення «весільного обов’язку», хоча б частково.

– Ви ще скажіть, що я винна в тому, що діти сваряться між собою, – невдоволено казала Наталя.

– До речі, і про борги. Вже минуло достатньо часу, щоб ви розв’язали свої матеріальні проблеми, – не стала ходити навколо Таня.

– Я б може й не порушила цієї теми, якби ми самі не опинилися в складній ситуації, гроші потрібні терміново.

– Ага, звичайно. Мені здається, ви просто прорахували, що Ліза та Костя можуть розлучитися, тому вирішили з мене швидше грошей взяти, а то потім раптом не вийде, так? – зненацька видала сваха.

– Я не вважаю, що діти розлучаться, і взагалі, бажаю їм лише щастя, а проблеми з грошима у нас після дорожньої пригоди за участю Михайла, – виправдовувалася Тетяна, приховуючи образу.

– Про це я знаю, щиро вам співчуваю, але грошей у мене немає, якщо так терміново потрібно, візьміть кредит, – нахабно заявила вона.

– Який кредит? – Боялася розплакатися Тетяна. – У нас же з вами була угода про повернення боргу, часу минуло вже багато, а питання так і залишилося відкритим.

– Загалом я для себе його давно закрила, – не міняла тактику Наталя. – Весілля хотіла переважно ваша сторона, на той момент у вас можливості були, от і зіграли.

– А зараз діти вже на межі розлучення, і, можливо, мені доведеться допомагати Лізі починати нове життя, тому викидати гроші на вітер не бачу сенсу.

Тетяна зрозуміла, що продовжувати цю розмову не було сенсу. Їй було прикро та гірко від розчарування в людині.

Таня вирішила:

– Якщо син розлучиться, може, так воно й краще для всіх буде. Адже як із такими родичами онуків ростити?

Михайлу про цю розмову жінка розповідати не стала, щоб зайвий раз його не хвилювати. А гроші позичила у своєї сестри. Не дарма у чоловіка було погане передчуття, щодо боргу. Отак і довіряй людям…

А ви що скажете з цього приводу? У когось була подібна ситуація? Пишіть свої думки в коментарях. Ставте вподобайки.