З мамою ми не бачились багато років. Її навіть не було на прощальній церемонії за бабусею. Тому коли вона недавно подзвонила і запропонувала зустрітися, щоб познайомитися нарешті з онуками, я зраділа, хоча сумніви були. Я готувалася до зустрічі, навіть купила деякі подарунки. А за день до поїздки мама сказала, щоб ми собі забронювали готель в містечку, бо її новий чоловік не любить дітей і любить спокій, що мої діти точно дати не зможуть, бо діти є діти
З мамою ми не бачились багато років. Її навіть не було на прощальній церемонії за бабусею. Тому коли вона недавно подзвонила і запропонувала зустрітися, щоб познайомитися нарешті з онуками, я зраділа, хоча сумніви були.
Моїй мамі вже шістдесят п’ять, я думала, вона вже остепенилася з думкою знайти хорошу партію, щоб вийти заміж, але, як виявилося – ні.
Моя мама важка людина. Тато це зрозумів і пішов від неї, пообіцявши допомагати з дитиною, тобто мною. Так, він допомагав і провідував мене, але лише до того часу, поки в його новій сім’ї не появилася дитина.
До того часу мама не раз приходила під двері його квартири і просила повернутися до неї. Бабуся їй завжди говорила, що це не вихід так тримати біля себе чоловіка, що вони таке не люблять.
Мама сильно хвилювалася з того приводу, що вона так і не вийде заміж, а ось в тата навіть дитина є.
Мама чіплялася за будь-які варіанти. Вона міняла чоловіків як шкарпетки, але ні один не був хорошою кандидатурою.
Мене більше виховувала бабуся, а після закінчення школи я вступила на навчання і перебралася в гуртожиток.
Мама на мене ніколи не мала часу. Вона навіть не дзвонила і не питала, як в мене справи. Згодом не стало бабусі і мама зовсім віддалилася, шукаючи свого єдиного і неповторного.
Я ж вийшла заміж. Весілля ми з чоловіком не хотіли робити. Я вже була при надії. Я подзвонила до мами вже після того, як нас виписали з донечкою додому, але так і не додзвонилася.
З того часу ми так і жили, нічого не знаючи один про одного. Жили ми в різних областях і кожен мав свої турботи.
І ось недавно мама сама мені подзвонила і запропонувала зустрітися.
Я не знаю чим я думала, але я справді вірила, що вона змінилася, що вона хоче познайомитися з онуками. Я готувалася до зустрічі, навіть купила деякі подарунки.
А за день до поїздки мама сказала, щоб ми собі забронювали готель в містечку, бо її новий чоловік не любить дітей і любить спокій, що мої діти точно дати не зможуть, бо діти є діти.
Ось і познайомились вони з бабусею. Ми нікуди не поїхали, бо я ще раз переконалася, що мамі ні я ні онуки не цікаві. Вони живе одними чоловіками…