У Марини склалася не проста доля в селі. Батька рано не ста ло, нещасний випадок на виробництві забрав його жи ття. А в матері було троє дітей, серед яких Марина була найстарша, при тому найвища.

Вона була настільки високою, що в школі з неї сміялися. А бабки розводили руками, казали, що з таким зростом її ніхто не візьме заміж. Але Марина була дуже працьовита.

Вона зі шкільних часів працювала дояркою, щоб допомагати своїй мамі з дітьми. Поки її однолітки відпочивали та гуляли, то Марина тяжко працювала та сильно втомлювалася. Марина не мала подружок, і взагалі вона відпочивати не вміла.

Якось її сусідка Катя, з якою Марина іноді розмовляла вечорами, повідомила, що хоче зробити Марину своєю подружкою нареченої.

Катя теж ні з ким не спілкувалася, а Марина їй здавалася нормальною дівчиною. Спочатку Марина хотіла відмовитись, адже в неї навіть немає сукні. Але Катя її вмовила, сукню їй по зросту пошили. Весілля проходило у сусідньому селі. І там Марина зустріла одного музиканта.

Хлопець грав на гітарі, і його музика так заворожила Марину, вона не могла відірватися. Та й сам хлопець виявився таким симпатичним, Марина вперше почала хоч про когось думати.

За кілька днів до них у будинок приїхала чужа машина. Це виявилися батьки того самого гітариста. Марина хлопцеві дуже сподобалася, тож прийшли вони просити руку та серце дівчини. Це було несподівано, Марина не могла повірити своєму щастю. Вона мріяла про це, але дуже соромилася.

Мати була дуже рада, тож одразу дала згоду. Весілля зіграли гарне, одразу два села на ньому гуляли. А Марина через рік народила здорового синочка, і всі бабки, що думали, мовляв, Марина заміж не вийде – одразу замовкли.

КІНЕЦЬ.