Влад народився і виріс у селі, мав добру та ввічливу поведінку. У віці 18 років він прийняв рішення переїхати до міста, щоб здобути професію, попри те, що рідні відмовляли його від цього. Вони вважали, що він зможе знайти роботу в селі, але Влад був налаштований рішуче і не прислухався до їхніх застережень.

Мати, яка самотужки виховувала його після передчасної смерті батька, не хотіла його відпускати. Влад продовжив навчання і став кваліфікованим автомеханіком, а більшу частину заробітку надсилав додому, щоб підтримати матір.

Він одружився, але шлюб закінчився розлученням через п’ять років через незадоволення дружини їхнім фінансовим становищем. Попри це, Влада цінували друзі та родичі.

Однак міське життя не влаштовувало Влада. Його розчаровувало те, що багато проблем можна було вирішити лише за допомогою грошей. Він прагнув більш простого та осмисленого існування.

Під час телефонних розмов з матір’ю вона пропонувала йому повернутися в село, де було багато роботи.

Вона навіть натякала, що він може знайти собі супутницю життя у їхній спільній подрузі Анні. Влад мав почуття до Анни, але його друга дружина також була з міста і покинула його через фінансову скруту.

У віці 40 років Влад прийняв рішення повернутися в село і знайшов роботу на лісопильні. Ця зміна принесла йому величезне щастя.

Він нарешті зрозумів справжню цінність життя в громаді, де люди підтримують і покладаються один на одного. Влад возз’єднався з Анною, і вони одружилися. Незабаром у них народився первісток.

Найголовніше, що рішення Влада повернутися в село принесло величезну радість його матері.

Він зрозумів значення приказки: “Де люди, там і користь”.

У своєму новому житті, оточений теплом і підтримкою сільської громади, Влад знайшов справжнє задоволення і відчуття мети.

КІНЕЦЬ.