З дитинства невістка бачила моделі сім’ї, де тато їх забезпечує, а мама просто красива. Це зробило її такою “повільною” та вимогливою, адже вона ніколи не вчилася працювати. Вона вважає, що все повинно бути для неї просто так, без будь-якихось зусиль. Та на моє здивування одного дня, лежачи на дивані, невістка вигукнула, що знайшла роботу. Це було щось з чимось. Я за своє життя такого не бачила
Мене звуть Олена Петрівна, і я хочу розповісти вам історію про свою невістку, Марину. За своє життя я бачила різних людей і ледачих, і ласих до чарки, і заздрісних, але таке я вперше бачу.
Наша історія почалася, коли мій син, Іван, познайомився з Мариною на одному святкуванні у нашому селі. На перший погляд вона виглядала милою та привітною дівчиною, і ми з моїм чоловіком зраділи, що Іван зустрів таку дівчину.
Але з часом виявилось, що Марина – це ще та “квочка”. Чому? Бо сидить в хаті на тому дивані, як на бантах і навіть нікуди не виходить.
Марина з містечка і з доволі багатої сім’ї, де її завжди оточували увагою та грошима. З дитинства невістка бачила моделі сім’ї, де тато їх забезпечує, а мама просто красива.
Це зробило її такою “повільною” та вимогливою, адже вона ніколи не вчилася працювати. Вона вважає, що все повинно бути для неї, для дому просто так, без будь-якихось зусиль.
Одним з прикладів її такого стану є те, як вона знайшла собі роботу в телефоні. Замість того, щоб активно шукати роботу та йти на співбесіди, Марина вирішила знайти роботу онлайн.
Вона проводила години, просто лежачи на дивані та прокручуючи сторінки різних сайтів з вакансіями. І коли врешті-решт вона знайшла роботу, вона радісно оголосила, що тепер вона “працює” і нікуди не потрібно йти.
Але насправді, вона просто сиділа вдома та нічого не робила.
Сьогодні вранці, як завжди в суботу, було багато роботи в дома, особливо перед Великоднем, що наближається. Марина от так просто взяла в суботу поїхала в місто за черговим шматтям, від якого в нас і так шафа не закривається.
Коли ж невістка повернулися додому, вона винесла купу пакунків для себе, для мого сина, і навіть для мого чоловіка, а мені нічого не купила, заявивши, що мені все одно нічого не сподобалося б.
“Вам, мамо, і так ніколи не догодиш, то навіщо речі туди сюди возити? Самі собі поїдете і купите, що треба”, – сказала невістка. Це було дуже образливо та неприємно.
Ну для чого ці балачки?
Тепер я відчуваються ніби пригріла на свою голову. Я не знаю, як впоратися з такою невісткою та змусити її змінити своє ставлення.
Чи є у вас які-небудь поради або допомога, які ви можете запропонувати мені?