Юрко стояв з великим букетом перед дверима полоrового будинку. Ось-ось має вийти його дружина із донькою. Нарешті, у них з’явилася дитина.

Вони у шлюбі з дружиною вже 4 роки, все ніяк не виходило мати дітей. А тепер у них з’явилася донька, це був найважливіший момент у житті молодих батьків.

Ось у друга вже діти в перший клас пішли, тож і Юрію швидше не терпілося стати батьком. Раптом двері полоrового будинку відчинилися, з них вийшла якась жінка. вона виглядала розгубленою, але потім її погляд зупинився на Юрії.

Вона покликала його. Чоловік подумав, що їй потрібна допомога.

Він підійшов, а жінка почала метушитися. -Ви не могли б потримати дитину, мені потрібно застебнути куртку, на вулиці все ж таки не літо, а мені застувати зараз не можна.

-Так звичайно. Давайте вам допоможу. Юрій узяв її дитину на руки. Він був такий крихітний, було навіть страաно його тримати. Але тут сталося дивне.

Жінка почала тікати, не оглядаючись. Вона швидко зникла за поворотом. Кричати було марно, та й із новонародженим на руках побігти за нею було неможливо. Юрій не розумів, що робити.

Адже зараз має вийти його дружина з дитиною. Юрій зайшов до полоrового будинку, почав розповідати медсестрам, що сталося. Вони спочатку не повірили, думали, що він просто хоче позбутися своєї дитини.

Але потім переглянули запис із відеокамери і все стало ясно. Юрій віддав дитину та зустрів свою дружину. Вже вдома він розповів дружині про те, що сталося.

-А може ми заберемо дитину до нас? Недаремно жінка саме тобі його дала, це знак. Юрій погодився з дружиною і наступного дня вони знову поїхали до полоrового будинку за дитиною.

КІНЕЦЬ.