Галина Сергіївна з’явилася на порозі Юлі з новеньким смартфоном у руках, просячи допомоги із сучасною технікою у своєї молодшої сусідки. До Юлі часто приходили подруги, і всі вони завжди були готові допомогти літній сусідці, тим більше, що Галина була для них як рідна. Галина була знайома з подругами Юлі – Катею та Лізою. Вона часто нарікала на свою нездатність розібратися в техніці, але Юля завжди терпляче та з усмішкою допомагала їй.

Одного вечора Галина жартувала над дівчатами з приводу їхньої самотності, пропонуючи як потенційну пару молодика на ім’я Ігор з її рідного села. Пропозиція була сприйнята скептично, але зрештою цікавість перемогла, і наступного дня вони, на чолі із заміжньою Катею, вирішили відвідати Ігоря. Після прибуття їх зустрів вродливий чоловік, якого вони прийняли за Ігоря. Дівчата загравали з ним, особливо Ліза, а Юля трималася тихо та стримано.

Проте красень виявився другом Ігоря – Олегом, що викликало у дівчат сильне збентеження, і вони швидко пішли в гості до Ігоря. Незважаючи на початкову незручність, повернувшись до міста, Юля зізналася, що Ігор їй подобається. Саме Ігор, а не Олег. На свій подив, через кілька днів вона отримала від Ігоря повідомлення про відро картоплі, про яке він згадував під час їхнього незручного візиту. Посмішка осяяла її обличчя, коли вона відповідала на повідомлення, запрошуючи його в гості найближчої суботи.

Цього дня Ігор з’явився на порозі Юлі з букетом квітів та мішком картоплі, чим приємно її здивував. Цього разу їхня зустріч пройшла менш ніяково, і після цього вони продовжували зустрічатися. Їхні стосунки розцвіли, і через півроку вони одружилися. Весілля було радісним, сповненим сміхом і спогадами про ту доленосну поїздку до села. Подруги жартували над Юлею, розповідаючи про своїх майбутніх наречених та плани, а в повітрі лунали любов, дружба та обіцянка гарних часів.

КІНЕЦЬ.