А починалося все так гарно й романтично…

Познайомились Максим і Юлія на дні народження її подруги.

Максим одразу їй сподобався. Веселий, душа компанії. Після свята зголосився провести Юлю додому.

Вони довго гуляли, а повернулася дівчина аж за північ.

Серце її аж стрепенулося, і вона зрозуміла, що закохалася.

Раніше такого вона ніколи не відчувала. Ні, чоловіки були. Зустрічалися, але такого радісного хвилювання та метеликів у животі в неї не було…

Максим гарно залицявся. Квіти, сюрпризи, романтичні прогулянки під місяцем.

З кожним днем вона все більше переконувалась, що саме такого чоловіка і хотіла б.

Вони зустрічалися рік. Якщо й розлучалися на кілька днів, то дівчина шалено сумувала. У день її народження Максим зробив пропозицію!

Почалася підготовка до весілля. З клопотами пролетіли три місяці.

І ось із нареченої вона стала законною дружиною. З батьками жити вони не стали, винайняли квартиру. Після весілля відразу ж поїхали туди, коли усе приготували там для спільного життя.

Вона була рада, адже з милим рай будь де. Та й спільне життя з мамою й вітчимом, який останніми роками став дуже сварливим, стало нестерпним.

Мама терпіла, як вона казала:

– Треба твого брата піднімати. Одна я не потягну.

Юлія випурхнула з батьківської оселі на волю. Так їй тоді здавалося. Але раділа вона рано.

Переступивши поріг квартири після весілля, все й почалося… Перша шлюбна ніч минула. Почалося все вже вранці.

Максима наче підмінили. Він грубо вимагав сніданок. Від хвилювання, мабуть, але млинці підгоріли і полетіли на підлогу разом із тарілкою, а Юлія почула, яка вона недолуга.

Новоспечений чоловік гримнув дверима і пішов у ванну.

Звідти пролунали неприємні слова, що рушник не той, а від цього гелю, бачте, у нього неприємні відчуття.

Юлія зі сльозами мила підлогу на кухні. Чоловік не повечерявши, пішов працювати. А на прощання сказав:

– Сподіваюся, що вечеря буде їстівною.

З ганчіркою в руках Юлія так і залишилася стояти посеред кімнати. Такого відношення вона не очікувала. Адже й раніше вона, приходячи до чоловіка, готувала, і ніколи він не скаржився, а тільки нахвалював. Що ж сталося?

Але це був тільки початок. Юлія вирушила на навчання. Останній курс пропускати не можна. Після навчання забігла до магазину, купила продукти та попрямувала додому. Було часу дві години до Максима. Вона все встигла б.

Але виявилося, що Максим вдома! Оглянувши її з ніг до голови, він почав сваритися.

– І для кого ти так вирядилася?! Вирішила мені з першого дня роги наставляти?! Ти навіть на весіллі мужикам підморгувала. Замість чоловіка зустріти вечерею, вона десь вештається? Навіть посуд вранці не помила! Я так жити не збираюся.

Юлія намагалася захищати себе, але стало ще гірше. Кинувши сумки з продуктами прямо біля дверей, вона вибігла на вулиці.

Куди йти, дівчина не знала. Іти до матері не хотілося. Слухати закиди та моралі вітчима і бачити сльози мами не хотілося. Залишалася подруга у гуртожитку. Туди вона й попрямувала.

Ліда, вислухавши її, довго мовчала:

– Ну ти і вляпалася! Що робити будеш? Може, у нього на роботі щось трапилося?

Юля не могла міркувати. Сльози так і підступали.

Вранці вона встала з твердим рішенням подати на розлучення.

– А може все ще налагодиться? – спробувала відмовити її подруга.

Але Юля була налаштована рішуче.

– Якщо після першої шлюбної ночі таке вичуджує, то далі ще гірше буде… – сказала вона. – Я на свою маму надивилася. Її вітчим сварить, всю сім’ю муштрує, а вона терпить, ніби на ньому світ клином зійшовся. Я такого життя не хочу. Перекантуюсь у тебе тиждень. Потім кімнату винайму, повернуся на свій підробіток. Спробую. Але терпіти таке точно не буду!

…У ЗАГСі дуже здивувалися.

– Ви добре подумали? Всього ж лише два дні минуло.! Коли ви встигли не зійтися характерами?!

Юлія відкинула з обличчя чубок, показавши око. Запитання одразу зникли…

Юлія повідомила Максиму по телефону, що подала на розлучення. Він намагався щось говорити у своє виправдання, але Юлія поклала слухавку…

Незабаром на зв’язок вийшла її мати. Максим повідомив їй про рішення Юлі.

– Ти зовсім, чи що?! Перед родичами вирішила мене зганьбити? Стільки грошей на весілля дала, у борги влізла, а ти нажилась за два дні!

– А може ти запитаєш причину, перш ніж мене звітувати?

– І слухати нічого не хочу! Не обманюй нікого! Повертайся до чоловіка і живи!

– Як ти? З докорами і сварками?

– Я ж живу…

– А я не буду так! Краще раніше припинити стосунки, аніж чекати на ще гірше.

– Одумайся! Якщо не повернешся до чоловіка, то додому можеш не з’являтися!

– І не збираюсь. Світ не без добрих людей. Проживу сама.

Розвели їх швидко. Своє заміжжя Юлія згадує, як неприємний сон. Думати про чоловіків навіть не хоче. Може вона колись і заспокоїться, але зараз дівчина не готова знову закохуватися і зустрічатися з чоловіками.

Ця історія мала б застерегти молодих дівчат від необдуманих кроків…

Перш ніж зважуватись на серйозний крок, обмірковуйте все, щоб не потрапити в неприємну ситуацію…

КІНЕЦЬ.