Після 30 років спільного життя від Аліси пішов чоловік. Вона вирішила поговорити з сином про цю ситуацію, щоб уникнути подальших незручних ситуацій.

— Не можу повірити, що він кинув мене після стільки років. Що мені робити? — казала вона синові, адже їй більше не було кому поскаржитися.

— Я не знаю, мамо. Це його втрата, — відповів їй син. Аліса продовжила: — Ми ж разом звели цей будинок, а тепер його просто немає. Я навіть не можу уявити, що він думав тоді… Тут син спитав: — Ви розмовляли з ним про це?

— Ні, він залишив листа, в якому говорилося, що йому треба побути одному, перш ніж ми у всьому розберемося, — Аліса дивилася в підлогу, соромлячись сина.

Син здивувався: — Лист? Це трохи боягузливо, не рахуєш?

— Я знаю, це важко зрозуміти. Він сказав, що розлюбив мене і хоче продовжити своє життя з іншою жінкою, — Аліса плавно перейшла на сльо зи. Син обійняв її: — Мамо, ти заслуговуєш на краще.

Ми впораємося з цим разом, не хвилюйся. То його вибір і його втрата, ти нічого не втратила, навпаки, ти здобула свободу! Аліса згадала, як знайшла листа чоловіка, коли повернулася додому після візиту до хворої матері.

— Мені не хотілося в це вірити, але здавалося, що чоловіка в мене весь цей час і так не було, — розповіла подругі.

Вона продовжила: — Його речей уже не було у шафі. Я зазирнула в сервант, де зберігалися наші документи та заощадження — документи чоловіка зникли, а грошей залишилося половина. У листі її чоловік писав, що йде від неї і що йому набридло «так» жити.

— Мабуть, він уже давно розлюбив мене і хоче бути щасливим з іншою жінкою, — сказала вона, — він має на це право. Аліса була спустошена.

— Він просто кинув мене після 30 років шлюбу, в якому я служила йому вірою та правдою, — вона махнула сльози з лиця. Її чоловік ніколи не казав їй, що він нещасний, а просто взяв і пішов одного дня. Але ж на це не було жодних натяків. Таке буває, але необхідно пам’ятати, що ситуації в житті бувають різні. Важливо їх гідно пережити та рухатися далі.

КІНЕЦЬ.