Ми з дружиною у суботу вирушили до місцевого торгівельного центру, щоб придбати продукти. Ми часто так робимо, щоб розвіятись і провести час разом і з користю.

День був звичайним і нічого не обіцяло пригод. Спокійно зібралися та вийшли з дому. Ми їхали до торгового центру, грала музика. Телефон був підключений до гучного зв’язку, щоб мати можливість відповідати на дзвінки.

Мені нема чого приховувати від дружини, тож я навіть і не підозрював, що може статися. Аж раптом хтось зателефонував на мій смартфон. Я відповідаю на дзвінок. І тут, на весь салон, жіночий радісний голос повідомляє: — Микола! Ти не повіриш, я ваrітна!

Ура! Я така щаслива! Звичайно, мені нічого боя тися, адже я чистий перед своєю дружиною, але такий дзвінок збив мене з пантелику. Дружина глянула на мене зляkаними очима, а я не розумів, що відбувається, і втратив мову. А жіночий голос продовжує.

– Я поrано почувалася вже кілька днів. Вчора з чоловіком пішла до ліkаря, а той нас порадував цією новиною. Чи можна мені на завтра відпроситися з роботи?

Хочу піти до поліклініки та стати на облік. Трохи зроблю ясність. Я працюю начальником відділу, де дев’яносто відсотків моїх підлеглих жінки та дівчата. І це дзвонила одна з них.

Я з полегшенням видихнув і подивився на дружину, яка вже сиділа і посміхалася і сказав дівчині: — Дурна, наступного разу з цього й треба розпочинати розмову. Дружина вже не просто посміхається, а регоче на всю. Підлегла зрозуміла, що я зараз поруч із дружиною і почала вибачатися за таку двозначну ситуацію.

На цьому ми попрощалися. Потім всю дорогу дружина з мене жартувала — було весело. У понеділок, прийшовши на роботу, я одразу провів п’ятихвилинку, де розповів про колегу та її дзвінок. І попросив, щоб такі теми озвучували інакше.

КІНЕЦЬ.