Олена встромuла лопату в землю, а там виявився якийсь rорщик. Викопала вона його з землі, і відкрила кришку, а там…
Олена прокинулася рано. Швидко поснідала і пішла в город. Там стала копати грядку для огірків. Олена втомилася і вирішила перепочити, лопату встромила в землю. Пролунав глухий стукіт. – Камінь, напевно, промовила вона і вирішила його витягнути із землі. Замість каменя вона витягла якийсь горщик.
Олена відкрила kришку і ах нула. Олена вже тиждень ніяк не могла прийти в себе. У вухах весь час звучали слова коханого: «Вибач, я люблю іншу».
Як вона могла упустити момент і не помітити? Зібравши речі, Макс пішов, а при виході нагадав, що це його квартира. Він дав їй тиждень, щоб вона звільнила квартиру.
Ще тиждень тому вона любила і була любима, принаймні вона так думала. Олена не могла собі дозволити знімати житло, а куди переїхати не знала.
До батьків не могла, вони самі жили в однокімнатній. Олена збиралася з донькою на прогулянку, коли задзвонив телефон. Це була її бабуся.
Вона кликала їх у гості. Лена взяла відпустку на роботі, зібрала речі і поїхала до бабусі. Можна в перший час пожити у бабусі, думки привести в порядок.
Бабуся її дуже любить, вона все канікули в дитинстві проводила у улюбленої бабусі. Ходила з дідом на рибалку, допомагала бабусі в городі, а вдень купалася з місцевими хлопцями в озері.
А ввечері сідали на ґанку, і бабуся розповідала про свою бабусю і дідуся, про батьків. У її діда було велике господарство, і під час революції він зарив глечик із золотом в городі.
Дід nомер, не сказавши нікому, куди сховав горщик із золотом. Довго батьки шукали, весь город перекопали, нічого не знайшли. У дитинстві Олена засинаючи, мріяла, що знайде горщик і заживуть вони заможно.
Вранці рано Олена з донькою доїхали до бабусі. Маша дуже втомилася і ввечері після вечері відразу заснула.
Олена й не помітила, як розповіла близькому і рідному чоловікові про свої неприємності. Бабуся, як у дитинстві, погладила її своєю шорсткою рукою по голові.
-Не переживай, рідна, все налагодиться. Бог не залишить тебе.
Після розмови з нею Олені полегшало. Вона рано вранці прокинулася і вирішила допомогти бабусі. Земля не готова, а бабусі треба було зробити грядки під огірки.
Вона встромила лопату в землю, раптом пролунав глухий стукіт. Олені здалося, що це камінь, нагнулася, а замість каменю якийсь горщик.
Олена витягла горщик, а там золоті монети, трохи потемнілі від часу. Олена і бабуся не могли повірити, що нарешті знайшли золото. Адже Олена завжди в дитинстві мріяла знайти цей скарб. Ось і рішення всіх її проблем. Не дарма кажуть: «Мріяти не шкідливо, навіть корисно».
КІНЕЦЬ.