Щиро кажучи, чомусь я відчуваю, що, напевно, моя історія з мого життя не буде новою для багатьох жінок, які мають сім’ю. Але все ж мені хочеться почути хорошу і досить таки дієву пораду саме у моєму випадку та отримати підтримку з боку, бо мої рідні люди зовсім не розуміють мене.

Адже навіть мої рідні тато й мама вважають, що я не права. І підтримувати мене в цій ситуації не збираються зовсім.

Я вже 7 років в шлюбі. Як і будь-яка жінка, я мріяла, про щасливу і хорошу сім’ю, в якій буду мати хорошого чоловіка і дітей. Я розумію, яка роль відведена дружині в родині, готова була зробити все, що в моїх силах для щастя своєї сім’ї. Тому весь час я намагалася підтримувати свого чоловіка.

У той час як Дмитро заробляв гроші, я займалася звичайним побутом, старалася, щоб у нас в будинку було затишно та чисто. Але зовсім ніяк не бажала перетворитися на безкоштовну домашню служницю, це якось неприйнятно для мене, я мріяла про інше сімейне життя.

Перш за все, я жінка та хочу, щоб чоловік мене кохав, турбувався про мене, а не лише користувався моєю добротою та тим, щоб я все робила вдома, я ж не маю всі сили віддавати лише своїй сім’ї.

У нас двоє дітей. І практично все наше подружнє життя, а ми вже живемо у шлюбі чимало років, я перебувала в декреті. Займалася вихованням дітей, готувала і утримувала будинок в порядку. Але ось декрет закінчився, і я вийшла на роботу.

Тепер я бачу дійсно реальне ставлення чоловіка і дітей до моєї праці. Крім мене ніхто нічого не робить по дому. Гаразд, ще молодший син, йому всього 5 років, тому до нього претензій я не маю, він ще зовсім маленька дитина. Але все ж він бере приклад з тата та старшої моєї донечки.

Дочка моя ніколи навіть чашку за собою не помиє, хоча я намагалася завжди вчити її цьому. А коли я роблю їй зауваження, то вона відповідає, що це мій обов’язок, адже я мати та господиня в домі. І це не дивно, адже саме так і вважає мій чоловік.

Він абсолютно ні в чому не хоче мені допомагати. Адже він втомлюється на роботі. А то, що я приходжу з роботи і починаю сама готувати їжу і прибирати заворушення, загалом робити все вдома, він вважає цілком нормальним.

Але я так само, як і він, втомлююся на роботі за весь день до вечора. А залишатися домогосподаркою і бути домогосподаркою для своїх рідних я не хочу. Мені теж хочеться самореалізовуватися і займатися улюбленою справою, приділити час собі, адже я теж жінка, хочу гарно виглядати, красиво одягатися. Хочу хоч трохи часу приділяти собі, але в мене його зараз немає.

Дуже багато разів ми з ним розмовляли на цю тему, сто разів я просила Дмитра переглянути свої погляди. Але у нього одна відповідь – жінка повинна доглядати за чоловіком та дітьми, це її обов’язок просто.

Одного дня, після того, як я, прийшовши з роботи, заснула від втоми, Дмитро розбудив мене, щоб я розігріла вечерю. Не приготувала, адже все було приготовлене мною заздалегідь, а просто розігріла йому їсти.

Це мене здивувало дуже, адже на це здатна навіть мала дитина. Я не витрималася, і, залишивши дітей з чоловіком, поїхала до своїх батьків. Я хотіла, щоб він відчув на собі всі так звані “плюси” моєї нелегкої долі. Думала, що хоч це допоможе йому одуматися. Але сталося все не так, як я на те сподівалася.

Я приїхала до батьків в надії на підтримку, адже вони мені рідні люди, можуть зрозуміти непросту ситуацію, яка склалася у їх рідної донечки, надіялася, що вони пошкодують мене щиро, адже я їх рідна дитина, яка опинилася в ситуації непростій.

А моя мама сказала, що вони не будуть брати в цьому участі. На її думку, мій чоловік правий, а я своєю витівкою лише можу зруйнувати свій шлюб і вони переконані, що я маю повертатися в сім’ю і далі жити з чоловіком та дітьми.

Переночувавши у своїх батьків, які зовсім не підтримують мене, я поїхала до брата. Але тут я теж не можу надовго затримуватися. Якщо я просто повернуся додому, то буду виглядати зовсім нерозумною жінкою і всі будуть сміятися, життя моє не зміниться на краще, а навпаки, швидше за все. А моя сім’я і далі буде сприймати мене, як безкоштовну хатню робітницю, яка усім має догоджати.

І ось, що мені тепер робити? Як довести Дмитрові, що я перш за все жінка, а не безкоштовна служниця для нього та дітей? Так хочеться жити в спокої і гармонії, щоб і мене любили, поважали та турбувалися про мене. Як мені все змінити на краще, адже ні від чоловіка, ні від дітей я не бачу поваги і підтримки?

Фото ілюстративне.

Джерело