Якось я поїхав у відрядження, аж тут дивне повідомлення від дружини прийшло. Я не повірив, думав, що Оксана так мене перевіряє, та коли приїхав додому, то в квартирі вже було порожньо, там просто вже нічого не було
З Оксаною в шлюбі ми прожили майже чотири роки. Ці роки ми жили, наче, й непогано, обоє мріяли та планували дітей, але доля склалася зовсім інакше, на жаль.
Справа в тому, що у мене робота досить таки непогана і добре оплачувалася, але вона пов’язана з відрядженнями і декілька разів на місяць мені потрібно було їхати в інше місто України, тому бували дні, коли я просто вдома не бував.
А одного разу, коли я поїхав знову у відрядження, мені прийшло повідомлення від моєї дружини: “Я тебе більше не кохаю. Я покохала іншого чоловіка. Так буває в житті, образи на мене не тримай”.
Звісно, я спочатку не повірив у це, ще засміявся, думав, що дружина так жартує зі мною, адже у нас все так добре було.
Я чомусь був переконаний, що це Оксана так мене перевіряє, але моя дружина насправді від мене таки пішла.
Повернувся додому я через місяць, адже це було важливе відрядження і залишити його просто так і повернутися я не міг, не міг собі дозволити підвести людей, які на мене розраховували дуже.
Моя квартира, на мій превеликий подив, була повністю порожня, Оксана забрала все, добре хоч ноутбук був у мене, я його просто взяв з собою.
Розставання я пережив під час відрядження, у мене було дуже багато роботи, на той час, тому, дякувати долі, місця для смутку і поганих думок просто не було.
У той момент була лише якась порожнеча. Дуже складно було все це сприйняти, не знав куди себе подіти.
А вже через три місяці Оксана мені зателефонувала та попросила офіційного розлучення. Ніби не можна було цього зробити відразу. Зараз вже оформили розлучення на папері.
За цей час я вже заспокоївся від пережитого, життя стало в звичне русло, я зрозумів, що мені не потрібна така людина, яка не цінує мене і змирився з тим, що розлучення на краще і добре, що ми розлучилися саме зараз, коли не мали дітей і є шанс у мене побудувати своє щасливе сімейне життя.
Скоро на роботі мене підвищили, тепер і гроші є в надлишку і нікого на моїй спині немає, мені стало легше і спокійніше, я міг відкласти якісь гроші, та й в квартирі я зробив добрий ремонт, щоб нічого не нагадувало про спільне життя з Оксаною і все, що потрібно було, в квартиру купив.
Поцікавився у дружини навіщо ж їй так терміново знадобилося розлучення. Виявилося, що вона знову виходить заміж. Вона ж запитала про мої справи.
Я їй відповів, що звільнився, зараз поки не працюю, в житті нічого не виходить, загалом, наплів такого, що гірше нікуди, у мене все погано, одним словом. Мабуть, була задоволена моїми неприємностями. Нехай, думаю, радіє.
А вже через місяць моя колишня дружина знову мені зателефонувала, запитувала як справи, як життя і тому подібне.
Виявляється, що наша спільна знайома розповіла їй про мої успіхи і тепер вона говорить, що дуже шкодує про свій вчинок і хоче повернути наше спільне життя.
Але ж хто раз зрадив, повторить зраду знову. Тим більше, що вона натякала мені на зустріч.
Тепер думаю, чи варто обійтися з нею і її чоловіком, як вони свого часу обійшлися зі мною. Просто кинути їх біля порожнього корита. Чи просто забути про них і жити своїм життям? Будувати щасливу долю для себе.
Оксана на день по декілька разів телефонує, просить вибачення, хоче повернутися до мене назад.
Та я розгублений тепер. Та чи варто їй пробачати? Невже вона зміниться, якщо вчинила зі мною так?
КІНЕЦЬ.