Ніна зітхнула, перераховуючи свої мізерні заробітки. Комунальні платежі та продукти були неминучими

У магазині вона виявила, що може дозволити собі лише молоко, хліб та макарони. Адже вона так хотіла кави, чаю, сиру та улюблених цукерок, але замість масла їй довелося задовольнятися маргарином – теж непогана заміна.

Поки вона справлялася зі своїми обмеженими продуктами, її думки поверталися до колишньої свекрухи, Ганни Василівни, яка, незважаючи на те, що була буркотливою, завжди мала рацію. Ганна Василівна була мудрою жінкою, яка побачила сімдесят шість зим.

Життя Ніни круто змінилося, коли два роки тому її чоловік Микола пішов від неї в день народження, дорікнувши її тим, що вона не має дітей. Пізніше він одружився з молодою жінкою зі взуттєвого магазину.

Щоб додати солі на рану колишньої дружини та задобрити свою нову, він зірвав квіти з саду Ніни, які вона завжди з любов’ю доглядала. Перед цим було розлучення і поділ майна. Ніні дісталася дача, а Миколі – квартира.

Ганна продовжувала жити на дачі, винаймаючи власну квартиру за солідну суму. Оскільки Ніна була змушена виплачувати половину боргів Миколи, вона часто їздила на дачу, щоби зібрати врожай, який вона вирощувала.

В один із таких приїздів вона застала робітників, які під керівництвом Ганни встановлювали колодязь.

Там вона познайомилася з бригадиром Василем – міцним, добродушним чоловіком. Ганна заохочувала роман між ними, намагаючись створити взаємовигідну ситуацію.

Ніна та Василь, який теж був розлучений, знайшли втіху в суспільстві один одного. Василь незабаром відкрито освідчився Ніні у коханні, і вони вирішили бути разом.

Ганна Василівна, хоч і була не дуже ласкавою свекрухою, їй було приємно бачити Ніну щасливою. Щодо Миколи, то він рідко сумував за колишньою дружиною.

Життя Ніни почалося заново з Василем, з новим садом та новими емоціями. Дача розцвіла не лише квітами, а й знову набутою любов’ю та товариством, які Ніна знайшла у цьому несподіваному розділі свого життя.