Якось, на шостому місяці шлюбу, Юля несподівано повідомила чоловіка про свою вагітність. Того вечора туга по сім’ї посилилася, і Андрій звернувся до матері за прощенням та подальшою допомогою. Наступного дня
Сергій, мій колега, завжди був схильний до висміювання дрібниць. Взявшись за будь-яку нагоду, він не втрачав шансу пожартувати і похитнути чужу впевненість. Особливо часто це стосувалося моєї “відсутньої” машини.
Він не втрачав нагоди нагадати мені, як зручно пересуватися автомобілем, коли потрібно здійснити навіть невелику поїздку. Але вчора щось змінилося. Проходячи повз його кабінет, я випадково почув його розмову з кимось по телефону.
За дверима в його голосі лунала тривога та нерішучість. “Привіт, це Сергій. Послухай, у мене невелике лихо… Як ти знаєш, у мене машина на кредиті, і зараз… Ну так, прострочив я пару платежів, і тепер мені потрібно якось вирішити цю ситуацію… Мені потрібні гроші в борг, щоб хоча б погасити частину відсотків”.
Моє серце буквально замиготіло від цієї несподіваної інформації. Всі його глузування і знущання виявилися цілком зрозумілими. Виявляється, він сам перебував у фінансовій скрутній ситуації, пов’язаній із його машиною.
Ця дорога техніка, яка ставала предметом його гордості та зловтішань в один і той же час, була його тягарем. Я відчув змішані почуття. З одного боку, я відчув певний тип задоволення від того, що ситуація виявилася справедливою
Але з іншого боку, я усвідомив, що навіть якщо я можу відчути моментне задоволення, це не робить мене краще. Він був у біді, і моя реакція має бути дорослою та співчутливою.
Через деякий час, коли він вийшов з кабінету, я вирішив підійти та поговорити з ним. Я сказав йому, що чув його розмову, і хоч у нас були свої розбіжності, я був готовий запропонувати йому допомогу.
Ми домовилися про деяку суму, яку я був готовий позичити йому, щоб допомогти з погашенням боргу. Сергій був явно здивований і зворушений моєю пропозицією. Він кивнув з вдячністю, яку я не сподівався побачити. Так ситуація змінилася. Те, що починалося як знущання та глузування, переросло в розуміння та солідарність.
Цей випадок став для мене уроком про те, що не завжди можна судити про людину за її зовнішньою поведінкою. Кожен із нас може зіткнутися з труднощами, а підтримка та доброта завжди важливі.
КІНЕЦЬ.