Якось Михайло помітив, як дружина сідала в машину до якогось чоловіка, якого він не знав. Чоловік в обличчя знає усіх працівників жінки, але цього бачив уперше. Вирішив поцікавитися у дружини, хто це. Вона аж крикнула. Відповіла, що це їх новий співробітник.

З недавніх пір Михайло став помічати, як його жінка ніби віддалилася від нього. Анна в нього справжня бізнес-леді. Її часто немає вдома: багато працює, їздить у відрядження. Раніше, коли дружина приїжджала додому, в них завжди було свято. Вони проводили удвох чимало часу.

А зараз все по-іншому. Кожен живе сам по собі. Михайло намагався поговорити з дружиною, але вона тільки переводить тему. Йому здається, що поруч з ним зовсім чуда жінка.

Дітей вона неабияк любить. Часто бере їх з собою, усе їм купляє. Від цього Михайло ще більше почувається самотнім. Ніби його немає в житті дружини. Якось він помітив, як дружина сідала в машину до якогось чоловіка, якого Михайло не знав. Він в обличчя знає усіх працівників, але цього бачив уперше.

Вирішив поцікавитися у дружини, хто це. Вона аж крикнула. Відповіла, що це їх новий співробітник. І взагалі, чого Михайло за нею стежить, вона ж йому не давала для цього приводу.

Але Михайло не повірив їй. Наступного разу побачив дружину з тим же чоловіком у кафе. Вони удвох сиділи за столиком та пили каву. Михайлу з вулиці було добре видно, якими очима його дружина дивиться на того чоловіка. Він хотів набити йому пику, але стримався.

Вдома між Анною та Михайлом знову була сварка. Чоловік попередив дружину – якщо та не зупиниться, вони розлучаться. Дітей Михайло залишить собі. Навіть якщо вона і багато заробляє, це не означає, що дітей йому не віддадуть.

Михайло більше часу віддає дітям, аніж дружина. Анна змовчала. Минуло кілька днів. Михайлові Анна сказала, що звільнила того чоловіка з роботи, щоб Михайло дарма не ревнував. Вона не хоче, щоб їх сім’я розпалася. Здавалося, в них знову все налагодилося.

Так пройшло два місяці. Скоро канікули. Анна повідомила чоловіка, що їде у відрядження. Там неподалік від міста море. Вона попрацює, заодно діти розважаться.

Михайло також хотів поїхати з сім’єю, але через роботу не зміг. Він провів дружину з дітьми та посадив їх у потяг. Сім днів йому доведеться жити самому. Але нічого страшного. У нього робота – скучати ніколи. Тож трохи заспокоївшись, він поїхав додому. Потрібно прибрати вдома, адже після дітей у хаті безлад.

Тому, щоб не гаяти дарма часу, Михайло взявся за роботу. За декілька годин у квартирі було чисто. Він сів та вирішив зателефонувати дружині.

Вони щодня розмовляли по телефоні. Діти із захопленням розповідали, як провели день та що цікавого бачили. Михайло дуже радів, що в них є змога відпочити. Чудово, що вони поїхали. Стільки емоцій він давно не чув у їх голосі. До кінця відпочинку залишався день. Настя розповідала батькові про пригоди, котрі з ними трапилися. Як вони каталися на величезних хвилях з дядьком Іваном, і як той ловив їх. Тоді Михайло занепокоївся. Який ще дядько Іван?

Настя зніяковіла. По той бік екрану Михайло побачив, що доньці щось шепчуть. А потім донька сказала, що дуже скучила за татом, тому й вигадала історію про дядька. Але Михайло не вірив. Він одразу зрозумів, що дочка проговорилася. Тож одразу кинув слухавку. Йому потрібно було отямитися.

Значить, Анна і досі йому зраджує. Вона ж навіть дітей познайомила з тим чоловіком. А ті обманюють рідного батька. Що тепер? Анна обіцяла, що це більше не повториться.

Сумно стало Михайлу. А тут знову дзвінок від дочки, але він не хоче брати слухавку. Наступним був дзвінок від дружини. Однак Михайло і від неї не підіймає. Не сьогодні. Йому боляче та сумно. Скільки ще часу триватимуть зради дружини? Ще й діти беруть в цьому участь.

Тільки навіщо? Насті – 8 років, Маркові – 5. Значить, вони від початку знали, з ким їдуть відпочивати. Може діти ще раніше знали про існування того чоловіка.

Наступного дня Михайло набрав Анну. Дружина і далі стверджувала, що це не більше, ніж вигадки дітей. Але Михайло не вірить в подібну історію. Він не хотів ні з ким розмовляти. Його зрадили найрідніші люди, як бути тепер? А найгірше, що діти також стали заручниками ситуації. Тому він вирішив зібрати речі та переїхати у свою квартиру. Пробачити таке не кожен зможе.

КІНЕЦЬ.