Якось ми з моєю колишньою однокласницею зайшли в магазин, бачу, а в неї два гаманці, чомусь.

З одного вона розраховується за свої парфуми, а з другого – за фрукти та колготки для своєї доньки купує.

Потім ми замовили собі каву та колишня однокласниця стала мені розповідати все.

Вони з чоловіком одружилися майже 7 років тому, жили добре, мали двох діток.

Моя колишня однокласниця Віра дуже раділа, що має свою власну трикімнатну квартиру, бабуся їй ще до одруження подарувала, вона оформлена на неї.

Дві кімнати були дитячими для доньки та синочка їх, а третя кімната була для них з чоловіком.

Квартира гарна і простора, місця вистачає всім.

Мама чоловіка, свекруха Віри, була дуже скупа жінка, навіть коли чоловік її Тарас забирав свої речі з квартири, вона не дуже хотіла віддавати, хоча їй вони були непотрібні.

Все було добре у них, в сім’ї був достаток.

А потім свекруха занедужала, була в стаціонарі деякий час.

Чоловік сказав Вірі, що на якийсь час їм потрібно забрати її до себе, адже якийсь час їй потрібен буде догляд.

Свекрусі 59 років, вона ще працює, але зараз їй дійсно потрібен догляд, тому Віра погодилася забрати її до себе на якийсь час.

Дітей залишили в одній кімнаті, а в другій дитячій поселили маму чоловіка.

Віра таки спочатку їй допомагала, все робила для неї, а потім вона звикла.

Моя однокласниця бачить, що їй краще, але вона знову за своє – принеси та подай.

Згодом Віра їй так і сказала, нехай сама по трішки все починає робити.

Мамі у них сподобалося і вона захотіла залишитися в дітей й далі.

Віра сказала своєму чоловікові, що вона проти того, щоб його мати й далі з ними жила, але свекруха запевнила, що допомагатиме з дітьми і виконуватиме домашню роботу, щоб дітям та онукам легше було.

Свою квартиру свекруха сказала здаватиме в оренду, а гроші будуть усім, так жити буде легше.

Мама Тараса дійсно допомагала з дітьми, але стала розповідати скільки грошей і куди вони мають витрачати, контролювати усі сімейні витрати.

А свої гроші з оренди свого житла не спішила брати з карточки, сказала, що це на майбутнє.

Якось Вірі потрібно було купити колготки, вона взяла шкатулку, де в них були заощадження, та грошей там не виявилося.

Чоловік пояснив все це дуже просто, мовляв, що мама його купила собі пальто, адже скоро осінь, вже прохолодно.

Вірі це дуже не сподобалося, адже свекруха свої гроші складає, а за їх гроші постійно живе.

Знайома сказала, що далі так не має бути, усі мають складатися на комунальні, на продукти і різні речі в дім, а на решту грошей кожен щось купує для себе.

Свекруха зрозуміла, що життя далі буде непросте і відразу сказала квартирантам, щоб шукали собі нове житло, вона повертається додому.

Свекруха поїхала, а Віра й далі з чоловіком так і живуть, у них окремі бюджети.

Чоловікові це не подобалося, адже він заробляє менше, грошей у нього, практично, не залишалося. Тоді він звільнився з роботи, став заробляти більше і тепер всі задоволені, усіх все влаштовує.

Я рахую, що віра правильно дуже вчинила. Хоча свекруха й досі на неї ображається, не дивлячись на те, що вона зробила їй стільки добра.

Свекруха усім розказує, яка в неї дріб’язкова і скупа невістка. Але невже віра вчинила недобре?

КІНЕЦЬ.