Три роки тому мій син привів до нас знайомити майбутню невістку.

Тарас сказав відразу нам з батьком, щоб ми добре до неї ставилися, адже він завжди буде на стороні своєї дружини.

Тарас завжди шкодував свою Ольгу, адже батько у неї був недобрий, мама мала аж 7 дітей, жилося їм зовсім не легко.

Ольга була найстаршою і їй доводилося доглядати за молодшими, життя в неї було не просте і це зрозуміло.

Я, для знайомства, підготувала смачний стіл і ми з чоловіком тепло зустріли майбутню дружину свого сина.

– Ми будемо орендувати маленьку кімнату з тарасом, щоб не тіснитися і не заважати вам, – спокійно сказала мені тоді Ольга.

Я відповіла, що в цьому немає потреби, адже від моєї мами нам дісталася однокімнатна квартира. ми її здаємо в оренду і можемо сказати квартирантам, щоб вони звільнили її.

А до весілля ми вирішили з чоловіком зробити там невеличкий ремонт.

Молоді весілля не робили, адже грошей особливо не мали, та й з родини невістки ніхто приїжджати не збирався, тому вирішили обійтися без святкування.

Ми просто відсвяткували одруження сина в себе вдома в сімейному колі, та й все.

Тарас з Ольгою стали жити в квартирі бабусі.

Все наче добре у них, непогано заробляють обоє, але в квартирі нічого не міняється.

Так і висять старі штори, потертий ще бабусин диван, щербаті тарілки і криві вилки.

Зате моя молода невістка ходить по дорогих салонах, модно одягається, має шикарну шубу, діти люблять ходити в кафе, на цьому ніколи не економлять, постійно замовляють піцу й суші.

Часто син просить у мене позичити гроші, адже, не дивлячись на їх хороші зарплати, грошей їм не вистачає ніколи.

Ми з чоловіком гроші позичаємо, син віддає, а наступного місяця знову приходить, знову одне й те саме прохання.

Одного разу мені подзвонила Ольга і стала просити, щоб я дала їй постільну білизну, хоча б стареньку, адже до неї приїде молодша сестра і брат в гості, а у неї постілі зовсім немає для них.

Я вже не хотіла мовчати і сказала, що так жити не можна.

Вони гарно одягаються, гаджети нові дорогі, продукти усякі, кафе, ресторани, салони краси.

А про завтра хіба хтось думає?

Я тоді відразу сказала невістці, що постільної білизни не дам, вона сама має бути господинею.

Я не розумію зовсім, як це не мати такого вдома?

Сидять на готовому, а про майбутнє не думають зовсім.

Невістка поклала телефон, а через 2 години син прийшов до мене.

Тарас сказав, щоб я більше не розмовляла так з його дружиною, він хоче зробити її життя щасливим.

Адже вона солодше морквини в своєму житті нічого не їла, йому шкода дружини і він все купує для неї.

Вже 2 місяці мій син з невісткою з нами не розмовляють зовсім.

А нещодавно я від чужих людей дізналася, що невістка чекає дитину.

Сумно стало від того, що діти навіть не повідомили нам про це, ми стільки для них багато зробили.

Звісно, що я піду сама миритися до них, адже у мене буде онук чи онучка.

Але, все одно, мені не подобається, як діти живуть.

Чи вистачатиме їм грошей на дитину?

Невже зараз усі так живуть?

КІНЕЦЬ.