У маленькому селі Маруся, фельдшер та просто самотня дівчина, жила в будинку своїх покійних батьків.Її робота займала весь час, адже вона займалася проблемами здоров’я літніх жителів села.

Незважаючи на красу, особисте життя Марусі склалося невдало, оскільки наречені не хотіли жити в селі, а вона не хотіла залишати свій будинок.

Якось пізно ввечері в будинку бабусі Ніни спалахнула пожежа. Маруся одразу кинулася рятувати Ніну і надала їй першу допомогу.

Після того, як пожежу загасили та Ніну госпіталізували, поряд з нею залишилася лише Маруся.

Прийшовши до тями, Ніна посміхнулася, запевнивши Марусю, що в неї скоро будуть чоловік та діти.

Маруся припустила, що Ніна марить, але продовжувала відвідувати її і дбати про неї, адже у бабусі нікого не було… так думала Маруся.

Незабаром приїхав онук Ніни, Олексій – гарний та дбайливий чоловік, з дочкою, Златою. Їхня хата вимагала перебудови, тому Маруся запропонувала їм тимчасовий притулок у себе.

Вона продовжувала дбати про Ніну, поки Олексій відновлював їхню хату. Згодом між Марусею та Златою виник зв’язок, дівчинка довірила Марусі всі свої секрети, відчувши в ній рідну душу.

Незабаром Маруся та Олексій і самі покохали одне одного. Через місяць вони скромно побралися, Злата щасливо кружляла навколо них того дня, а Ніна вдоволено усміхалася. Вона ж казала, що на Марусю чекає щастя!

КІНЕЦЬ.