– Кохана, завтра до нас приїде моя сестра Катя. Вона збирається переїхати до нашого міста, і я запропонував їй трохи пожити у нас, – сказав Льоша.

– Ти раніше ніколи не говорив про те, що у тебе є сестра, – здивовано промовила Іра, відкидаючись на спинку стільця.

– Ну, вона двоюрідна, тому ми ніколи не були особливо близькі. Мати просто попросила її прихистити, і я не зміг відмовити, – посміхнувся чоловік.

Ірина погодилася, зціпивши зуби.

Справа в тому, що їхня двокімнатна квартира і так була невеликою, а втрьох їм могло бути зовсім тісно.

Але вона занадто любила свого чоловіка і поважала його маму, щоб відмовити в такому проханні.

Весь вечір і ранок наступного дня Іра витратила на прибирання.

Їй хотілося, щоб про неї судили, як про хорошу господиню, тому вона не полінувалася встати раніше перед роботою, щоб привести квартиру до ладу.

А ввечері вона приготувала вечерю.

Коли Катя з’явилася у них вдома, Іра не могла не відзначити, що вона виглядає як супермодель, що зійшла з обкладинки журналу.

У неї було довге темне волосся і підтягнута фігура, яку вигідно підкреслювала коротка сукня.

«Я на її тлі, немов гидке каченя!» – змушена була визнати Іра, подумки кажучи собі про те, що потрібно повертатися в спортзал.

– Ласкаво просимо! – люб’язно промовила Іра.

– Дякую, – сухо відповіла Катя.

Протягом усього вечора вона була небагатослівною.

Ірі навіть на якийсь момент здалося, що Катя чомусь налаштована до неї вороже.

На її запитання вона відповідала дуже ухильно, а сама розмову заводити не поспішала.

– Льошо, що з нею? – вже вкладаючись спати, Іра поцікавилася у чоловіка.

– Та не звертай уваги, – махнув рукою чоловік, – Катя нещодавно з хлопцем розлучилася, ось і ходить ображена на весь світ.

Іра розуміюче кивнула і лягла спати.

Вранці вона сестру чоловіка не застала, оскільки та ще спала в зачиненій кімнаті. Вони побачилися тільки ввечері за спільною вечерею.

– Катя, а ти вже знайшла роботу? – запитала Ірина.

– Ні, – поглянувши на неї з-під лоба, відповіла Катя.

– Якщо цікавить, то в ресторан, де я працюю, потрібні офіціантки. Я можу замовити за тебе слівце, – запропонувала Іра.

– Я не буду працювати офіціанткою, – різко відповіла дівчина.

– Не бачу в цьому нічого поганого, – склавши руки на грудях, відповіла Іра, – це точно краще, ніж просто сидіти вдома.

Після цієї розмови Ірина почала чітко відчувати, що сестра Льоші налаштована до неї негативно.

Вона не розуміла, в чому справа, а тому просто намагалася не звертати на це уваги, хоч і виходило це важко.

Коли Іра намагалася поговорити на цю тему з чоловіком, він постійно відмахувався, мовляв, у сестри зараз просто такий період, і потрібно дати їй час.

Але Іра не хотіла чекати. Їй набридло відчувати напругу у власному домі.

– Може, на вихідні в кіно сходимо? – якось запропонувала Катя.

Іра пожвавішала. Сестра чоловіка рідко проявляла ініціативу в спілкуванні.

– Давайте! – з ентузіазмом відгукнулася вона, – Я чула, що у нас нещодавно вийшла хороша комедія.

Катя окинула її презирливим поглядом і вигнула брову.

– Я взагалі-то до Льоші зверталася.

Ірина спочатку зніяковіла, не очікуючи такого випаду. Але потім це її розлютило.

– Знаєш, я не втрачу можливість провести вихідний зі своїм чоловіком, – обіймаючи Льошу за шию, промовила вона, – тому або йдемо втрьох, або не йдемо взагалі, – їдко додала Іра.

Катя зсунула брови на переніссі і мовчки пішла в іншу кімнату.

– Слухай, Іро, – промовив чоловік, відсуваючи від себе її руки, – Можеш не обіймати мене при Каті? А то вона через свій розрив дуже чутлива, і сама розумієш, їй боляче на таке дивитися.

– Ти в своєму розумі? – не витримала вона, – Я тепер не можу обійняти власного чоловіка через загони якоїсь дівчини?

– Не треба так говорити про неї, – вимовив Льоша, – просто вона ранима.

Останнім часом Іра стільки разів чула цю фразу щодо сестри чоловіка, що вона стала її жахливо дратувати.

І якщо спочатку вона намагалася просто не звертати увагу на огидну поведінку Каті, то через кілька тижнів Ірина не витримала і все висловила їй прямо в обличчя.

Мало того, що дівчина явно її не поважала, так вона ще й не бажала за собою прибирати, вічно залишаючи немитий посуд і розкидаючи речі.

Згодом зал, де раніше Іра з чоловіком часто проводили час після роботи, перетворився на справжній свинарник…

Там були розкидані елементи гардеробу сестри Льоші і навіть залишки їжі.

– Ти ненормальна? – вигукнула Ірина, – У що ти перетворила мою квартиру? Тут же таргани заведуться!

– Не твою, а вашу з Льошею, – парирувала Катя.

– Яка різниця? Я тобі зараз кажу про інше. Якщо ти не перестанеш розводити такий безлад, то більше тут жити не будеш!

Від цих слів Катя спалахнула і закричала, як божевільна.

– Тільки спробуй мене вигнати! – прошипіла вона, – Я все розповім Льоші.

Після цього спалаху у подружжя була серйозна розмова, ініціатором якої став чоловік.

Він захищав свою сестру і, як завжди, просив дружину бути з Катею м’якшою. Іра була в повному ауті.

Ця розмова їй здавалася абсурдом, адже Льоша не був сліпий і теж бачив, у що Катя перетворила їхню квартиру.

– Я не хочу, щоб вона тут жила, – сплеснувши руками, сказала Іра, – Я розумію, що Катя твоя сестра, але так більше тривати не може!

– Якщо вона піде, то і я піду, – поставив ультиматум чоловік.

Всю наступну ніч Іра провела в сльозах. Їй було дуже прикро, що чоловік не хотів її вислухати і не підтримував її.

Їхня розмова здавалася жахливо несправедливою.

Вона довго не могла зрозуміти, чому він вибрав не її – свою дружину, з якою прожив у шлюбі майже сім років, а двоюрідну сестру, з якою майже ніколи не спілкувався.

Роботу Катя так і не знайшла. Вона продовжувала сидіти в чотирьох стінах, а Льоша її утримував.

– Льошо, це ненормально, що доросла дівчина сидить у тебе на шиї. У нас своя родина, зрештою!

Нам потрібно відкладати гроші на іпотеку, а не утримувати всяких ледарів! – палала від злості Іра.

– Іро, давай я сам вирішу, на що буду витрачати свої гроші. Не забувай, що я один плачу за квартиру, – їдко зауважив чоловік.

– А я купую продукти і оплачую комуналку! – в тон йому відповіла дружина.

Раніше у них взагалі не виникало подібних розмов. У них був спільний сімейний бюджет, і у Льоші не було ніяких претензій.

Дівчина зарилася руками в волосся.

Їй було важко це визнавати, але здавалося, що останнім часом вони з чоловіком зовсім перестали розуміти один одного.

– Чому з тих пір, як вона з’явилася, ми з тобою постійно сваримося? – зовсім тихо промовила Іра.

– А ти не думала, що проблема не в Каті? – двозначно промовив Льоша і пішов.

Іра розуміла, що далі так тривати не може. Якщо хтось із них не поступиться, то їхній шлюб може розсипатися, як картковий будиночок, чого вона точно не хотіла.

Вона щиро кохала Льошу і хотіла, щоб їхнє життя стало колишнім.

Не придумавши нічого кращого, дівчина вирішила зателефонувати мамі Льоші – Людмилі Василівні.

Вони були в хороших стосунках, а тому часто телефонували одна одній. Розмови з нею завжди зігрівали Ірі душу.

Однак, цього разу вона почула зовсім не те, що очікувала.

– Ірочко, ти щось плутаєш. У Льоші немає ніякої сестри, навіть двоюрідної! – дуже здивувалася літня жінка.

Неприємне припущення боляче вкололо серце.

Іра не хотіла робити поспішних висновків, а тому вирішила спочатку перевірити, перш ніж кидатися звинуваченнями.

Замість звичного обіду в улюбленому кафе вона поїхала додому.

Серце калатало, як скажене. Вона дуже боялася того, що може побачити.

Двері виявилися не зачинені.

Іра відразу пройшла в спальню, але там нікого не було. Потім вона заглянула в зал, але теж нікого не побачила.

Дівчина вже було зітхнула з полегшенням, як з кухні почали лунати дивні звуки…

Коли вона заглянула туди, то їй відкрилася неприємна картина: Катя сиділа на столі, а Льоша її цілував.

Вони не відразу помітили, що їх розкрили.

– Цікаві у вас родинні стосунки, – стиснутим голосом промовила Іра.

– Іро?! Що ти тут робиш? – округлив очі чоловік.

Катя нічого не говорила. З її вигляду було зрозуміло, що вона задоволена таким розвитком ситуації.

– Які ж ви мерзенні! – на очах виступили сльози, – Знаєш, а я навіть подумати не могла, що у тебе вистачить нахабства привести коханку в наш дім. Мабуть, я занадто погано тебе знала.

Завтра ж подам на розлучення, – і з цими словами Іра втекла геть.

Вона більше не могла бачити цю парочку.

Льоша біг за нею по сходовій клітці, але Ірина прослизнула в ліфт і швидко натиснула на кнопку. Вона не хотіла з ним розмовляти.

Що взагалі можна сказати після такого? Його вчинку не можна знайти виправдання.

Чоловік дзвонив їй кілька десятків разів, але вона вперто не брала трубку. Цієї ночі Іра вирішила залишитися у подруги.

За весь час вона не заплющила очей, а вранці, дочекавшись, коли Льоша поїде на роботу, прийшла зібрати речі.

На порозі її зустріла Катя.

– І хто це більше не буде тут жити? – іронічно промовила дівчина.

Ірина мовчки пройшла повз, смачно зачепивши пасію чоловіка плечем.

Катя щось незадоволено промовила і пішла за нею.

Збирання речей супроводжувалося її неприємною балаканиною і образами, але Іра цього не помічала.

Вона була зосереджена на тому, що повинна забрати. Дівчина не відрізнялася надто великим гардеробом, а тому впоралася досить швидко.

Виявилося, що її життя вмістилося в одну валізу і невелику дорожню сумку.

– Катись звідси! – зарозуміло сказала Катя.

Іра вже ледве стримувалася. Їй теж хотілося наостанок якось вколоти дівчину.

– Я зараз піду, – спокійно відповіла вона, – але чи впевнена ти, що тут надовго затримаєшся?

Після цих слів вона дістала телефон і показала численні пропущені дзвінки від чоловіка.

– Чи став би він мені дзвонити, якби його влаштовувала ця ситуація?

Катя спалахнула рум’янцем і відразу почала набирати номер Льоші.

А Іра тільки посміхнулася і вийшла з квартири.

Сама того не бажаючи, вона зрозуміла, що в її житті починається новий етап. Потрібно тільки позбутися зайвих людей, і тепер вона точно має намір це зробити.