Нещодавно мені виповнилося 32 роки і знаєте, я дуже заздрю своїм незаміжнім подругам. Говорю вам цілковиту правду, брехати не буду. Самі подумайте. Закінчила роботу о шостій вечора, забігла швиденько в магазин, накупила собі солодкого та чогось смачного.

Прийшла додому, якщо є сили — приготувала собі вечерю та ще щось на обід, а якщо немає сил — то замовила доставку. Маєш бажання та настрій — поприбирала на вихідних.

А якщо зовсім важко — то лежиш собі та відпочиваєш. Сама собі господиня. Захотіла — купила собі новий одяг, сходила в кафе з подругами та в кіно. І немає ніяких свекрух. Які будуть повторювати, що ти стала егоїсткою.

Як тільки вийшла заміж — ось тут і почалося реальне життя. Чоловік у мене сам з села, він щодня привик прокидатися о 6 ранку. А я на вихідних хочу поспати хоча б до десятої.

Але він мене будить і просить приготувати йому сніданок та каву. Приходжу змучена після роботи і маю ще вечерю приготувати та обід чоловікові на роботу. Чоловік, до речі, у мене дуже перебірливий, не всі мої страви любить, потрібно йому ще догодити.

На обід в кафе він не ходить, вважає, що не варто на таке витрачати гроші, а недавно і мені почав забороняти, каже, що корисніше взяти приготовлену їжу з дому.

Якщо я й хочу додому щось замовити на вихідних — то починається скандал. А пельмені чи вареники з магазину — у нас вдома таке заборонене. Цілу суботу я повинна виділяти на прибирання квартири.

Чоловік постійно дорікає мені, що я погано справляюся зі своїми обов’язками. Якщо я дуже втомлена або просто не маю бажання сьогодні прибирати — це означає, що я ледача.

Як тільки отримую зарплату — то вже не можу пройтися по магазинах і купити собі щось нове. А навіщо? Все зараз таке дороге та не якісне, за словами мого чоловіка, краще піти на секонд і там щось собі подивитися.

Чоловік злиться, що всі гроші у нас йдуть на проживання та на їжу і ми ніяк не можемо відкласти гроші на новий ремонт. Нема чого ходити в ресторани, туди ходять лише багатії. У кіно чоловік теж відмовляється ходити — краще подивитися фільм вдома, або просто переглянути щоденні новини.

Допомагати вдома чоловік не зобов’язаний, бо так навчила його мама. У селах є правило — готування та прибирання суто жіноча справа. А чоловічі всі обов’язки можуть зачекати, оскільки він приходить досить пізно з роботи і одразу йде спати.

КІНЕЦЬ.