Вашого Михайла тільки 40 днів як нема, а вам квартира вже треба? А мені куди йти з дитиною?Як же батьківські почуття?

Нарешті життя заграло новими барвами. Саме таким його собі уявляла Софія, коли житла у дитячому будинку.

Софія не знала ні батька, ні матері. Тому завжди просила у Бога хорошого чоловіка для себе, який би зумів замінити для неї  усіх рідних. Таким став Михайло. У шлюбі з ним Софія була по справжньому щаслива. А через місяць  їх мало  б стати троє. Михайло дуже хотів сина. Молодята спочатку жили в орендованій квартирі, а потім батьки Михайла допомогли молодій родині  купили власну двохкімнату квартиру.

До народження малюка Михайло та Софія встигли зробити ремонт, облаштували дитячу кімнату. Софія була дуже щаслива. Купила перший одяг для малюка.

Одного ранку Софія відчувала, що у не почались перейми. Михайло завіз дружину до пологового будинку, і навіть був присутній на пологах. І першим взяв свого сина Дениса на руки.

Пологи пройшли добре, мама і дитина відпочивали. Михайло поїхав додому спакувати для дружини  речі та продукти, про які вона казала. З тієї пори  Софія свого чоловіка більше не бачила.

Лобове зіткнення на дорозі, тільки після дощу. Винен був інший водій. Михайла не врятували. Ось так Софія залишилась сама з сином на руках.Було дуже важко морально, фінансово,і з грудною дитиною на руках.

Михайло їхав до Софії, коли назустріч йому на великій швидкості летів автомобіль. Це останнє, що чоловік побачив за життя. Дружині розповіли не відразу, хоч вона й чекала чоловіка. Сказали, що він поїхав у термінове  відрядження.

Коли приїхала з пологового, нічого не радувало. Залишилася одна з маленькою дитиною. Добре, що вони з Михайлом мали відкладену суму грошй на “чорний день! Ось на них і жила Софія…  Жити не хотілось, але треба було триматись ради дочки…Свекри провідали онука тільки 2 рази. Софія розділяла їхнє горе…

Одного дня до Софії прийшли батьки Михайла, і повідомили, що це їхня квартира, і щоб Софія десь через тиждень  вже переїхала звідси. Софія гірко плакала, не знала що робити, їй навіть погрожували подати в суд…

Вашого Михайла тільки 40 днів як нема, а вам квартира вже треба? А мені куди йти з дитиною?Як же батьківські почуття?

Говорити нема з ким. Софії дуже бракує Михайла. Вперлися й стоять на свому. Вимагали квартиру, а те що тут живе їхній онук, то неважливо. Погрожують судом, або щоб сплатила невістка повну вартість квартири.  Як бути Софії?

КІНЕЦЬ.