Моя сусідка Тамара у шлюбі зі своїм чоловіком Павлом прожили разом майже 20 років.

Обоє вони довгий час працювали в лікарні, все добре було у них, в сім’ї також все ск5ладалося якнайкраще.

А потім стали ходити дивні чутки, що Павло зустрів іншу і хоче залишити сім’ю.

Тамара зовсім не вірила людям, адже розуміла, що їхньому щастю заздрять багато односельчан.

Аж поки сама не побачила все на власні очі, тоді й зрозуміла усе.

Вона довго не могла зрозуміти, що це сталося з нею.

На роботі всі лише й про це говорили, а чоловік не спішив й вибачення просити.

Зрозумівши, що так більше не має бути, моя сусідка Тамара звільнилася з роботи, відвезла свою доньку до мами, вона жила в окремо.

А сама, тим часом, поїхала в Італію, аби швидше забути про все, нікого не бачити і не чути.

Згодом моя сусідка там влаштувалася на досить таки хорошу роботу, стала гарно заробляти, минуло не забулося, але притупилося трохи.

Тамара гроші пересилала рідним, а донька сама до мами приїжджала частенько, все літо могла провести там.

Так 5 років минуло відтоді, як Тамара подалася за кордон.

Якраз в цей час її донька заміж вийшла.

Тамара молодим зробила весілля за свій рахунок, подарувала невеличку квартиру.

Адже для кого їй ще стратися, як не для мами та рідної доньки.

А цього року донька Тамари сказала, що чекає дитину.

А вже через 9 місяців щасливо повідомила Тамарі:

“Матусю, ти у нас тепер уже бабуся! Онучок у тебе маленький є!”

Наступного тижня Катерина збиралася в Україну.

Ось вже й Київ.

За столом на родинах зібралися всі родичі, прийшов і її колишній чоловік, батько її доньки.

Усі сиділи мовчки, не знали про що говорити.

А, коли Тамара зібралася йти додому першою, адже сидіти поруч з цією людиною довго бажання не мала, він запропонував підвезти її.

Всю дорогу колишній чоловік вибачався, розповідав, що він живе сам, так і не одружився більше, просив Тамару повернутися і знову створити сім’ю.

Колишній їй біцяв, що зробить її найщасливішою в світі просив не їхати більше за кордон.

А потім пообіцяв, що вранці приїде до неї за речами, будуть жити в його квартирі.

Всю дорогу Тамара мовчала, вона зовсім не забула його, він такий же красень, як в молодості колись.

А вранці купила квиток до Італії і швидко збиралася їхати в аеропорт.

В голові промайнула думка:

“Зрадив раз – зрадить й знову”.

Сусідка їхала в чужу країну, але там їй було звично, там її чекав Роберто.

Вже місяць, як Тамара в Італії, але й досі не знає, чи вірно вчинила.

Можливо, потрібно було пробачити і залишитися вдома в Україні, адже таке буває в сім’ї?

Чи пробачати зраду не варто, адже людина, яка так вчинила раз і знову так може вчинити?

КІНЕЦЬ.