Я жила пред нашим з Тарасом весіллям сама, і майбутня зовиця допомагала мені приміряти весільну сукню. Дізнавшись, скільки воно коштує, вона, звісно, ​​передала все своїй мамі.

– Як можна за такі гроші весільну сукню купувати? – волала мені в трубку свекруха вже через кілька хвилин.

Мати Тараса тоді потягла мене у весільний салон і змусила купити пишну, незручну сукню, яка була їй до смаку, а першу повернути в салон.

Коли я була чекала дитинку, мама Тараса зі мною навіть не розмовляла по телефону, не запитувала жодного разу, як я почуваюся, хоча я просила чоловіка дати мені слухавку.

І ось у день, коли ми дізналися про стать майбутньої дитини, свекор змусив Антоніну Павлівну зателефонувати мені. Ми мило говорили, поки я не поділилася, що мої батьки пророкували іншу стать дитини. У відповідь я почула репліку свекрухи:

– Куди вони лізуть?

І справді, куди? Адже це тільки моя мама матеріально допомагала нашій родині. Коли свекруха за кожну допомогу просила Тараса повернути їй гроші.

Наприклад, ми прийшли якось у гості. Антоніна Павлівна витягла мед і сказала:

– Ось беріть і 500 гривень давайте відразу, а решту після Тарасової зарплати.

Я меду не їм взагалі, я просто його не люблю. Але чоловік не сперечався, що нам не треба, заплатив 500 гривень мовчки і забрав мед, який досі стоїть на кухні не відкритий. Хоча він у неї ніякого меду не замовляв.

Так ось моя мама від початку почала відкладати гроші нам на малюка. Переслала на пристойну коляску і інші дитячі речі. Коли чоловік запитав у батьків, як конкретно вони допоможуть, як обіцяли раніше, свекри прикинулися, що не розуміють запитання.

І ось у нас підростає Іванка. Постало питання про прописку дитини. Щоб мені отримати допомогу, я повинна бути прописана з чоловіком.

У мене є квартира у власності, мені купила її мама. Я там прописана. З чоловіком ми живемо у квартирі, яку свекор купив на своє ім’я.

Тарас прописаний в іншій квартирі батьків. Усі три квартири розташовані у різних районах міста. Чоловік вклав300 000 гривень у квартиру, яку свекор купив на своє ім’я. Звичайно, він хотів прописати мене та дитину туди.

Але свекри почали так відмовлятися, що чоловік облишив цю затію. Мені однаково. Дитину пропишу у себе. Це моя донечка і онучка моєї мами. Але говорити: “Куди лізуть мої батьки, фантазуючи про стать дитини”, свекруха більше не посміє.

А як би спілкувалися з такою родичкою? Мені просто цікаві сторонні думки, можливо, хтось тут був в схожій ситуації.

Джерело