Я уже давно самотній. Мені зараз 66 років, я на пенсії.

Сталося так, що дружини не стало десять років тому. Відразу після тієї сумної події я з головою поринув у роботу, потім вийшов на пенсію та відчув, що є дуже самотнім. Навіть поговорити немає з ким. Жінку в такому віці важко знайти: усі або заміжні, або розчаровані в чоловіках.

Якось я дивився фільм в інтернеті та побачив рекламу сайту знайомств. Зареєструвався, почав переглядати анкети. Там їх стільки, аж очі розбігаються. Почав знайомитися: дехто пропонував на продаж свої інтимні фото, дехто був заміжній, дехто відразу запитував скільки я заробляю. Зупинив свій вибір на двох жінках. Домовилися про зустріч.

Я дуже ретельно готувався до зустрічі та хвилювався як школяр. Як згодом з’ясувалося, даремно. Жінка запізнилася на годину, мала такий вигляд, наче вона зібралася на дискотеку 90-х, вона ледь трималася на ногах та від неї пахло алкоголем. Я сказав, що у мене терміново з’явилися інші справи, на що моя супутниця сказала:

– То дай мені грошей на каву і таксі, раз йдеш, я що, даремно збиралася?

Ну так собі, не дуже хороший початок. На наступне побачення я пішов лише з цікавості. Прийшла жінка, звати Марина, доволі така непогана, охайно вдягнена, пахло від неї добре. Настрій почав покращуватись, зайшли в кафе, замовили каву.

Поки чекали на замовлення між нами запанувала незручна тиша та жінка сказала, що відійде припудрити носик до вбиральні. Її телефон залишився на столі, раптом прийшло смс: “Що там, кохана, як він тобі, ти скоро звільнишся?”. Не довго думаючи, я розрахувався за каву та направився до виходу.

Марина догнала мене та запитала що трапилось, на що я відповів, що її коханий уже зачекався і я не буду заважати.

Друге побачення теж мене розчарувало, більше ніяких сайтів знайомств, краще вже буду самотнім.

КІНЕЦЬ.