Я зустрічалася з Олегом, все було добре, ми були в моїй хаті, як раптом хтось підійшов до моїх дверей і намаrався їх відкрити ключем.

 
Я зустрічалася з Олегом, все було добре, ми були в моїй хаті, як раптом хтось підійшов до моїх дверей і намагався їх відкрити ключем.

Після двадцяти років шлюбу мій чоловік вирішив мене кинути та переїхати жити до своєї молодої kоханки. Виявилося, що він заkоханий у неї, а почуття до мене давно охолонули, а він просто жив зі мною через дітей.

А оскільки діти вже виросли, він може зі спокійною душею залишити і жити щасливо з kоханою дівчиною.

Він хоче вже зосередитися на своєму щасті та влаштувати своє життя так, як він цього хоче. Для мене це було великим уда ром, адже він був моїм першим чоловіком, першим kоханням та першим чоловіком. Я ніколи в житті не думала про те, що зі мною поряд може бути хтось інший.

Мені було дуже бол яче через його вчинок, але я не хотіла показувати це дітям, щоб і вони не змінили свого ставлення до батька. Донька мене дуже підтримувала, разом ми ходили до спортзалу. Я змінила роботу, зачіску, імідж і відчула, що ці зміни на мене позитивно впливають.

Після роз лучення протягом двох років я не підпускала до себе жодного чоловіка, але несподівано в кафе познайомилася з Олегом. Він був дуже галантний, симпатичний, і я вирішила, що можна спробувати почати все спочатку. Ми почали зустрічатися і вже за два місяці почали жити разом.

Все в нас було добре, як раптом хтось підійшов до моїх дверей і намагався її відчинити ключем. Виявилося, що мій kолишній чоловік вирішив до мене повернутися, як ні в чому не бувало, та ще й відчинити двері своїм ключем, увійти, ніби не він мене покинув і пішов від мене ще три роки тому.

Я стояла у ступорі, не розуміла, що відбувається. Чомусь він думав, що я чекаю на нього і буду рада його поверненню. Адже ми двадцять років були одружені, пройшли і вогонь, і воду, і звичайно ж я одразу прийму його назад.

Наче не він мене покинув і пішов до kоханки. Ще більше мене дратувало те, що він думав, що я саме така, що прийме його після трьох років розлуки. Я його, звичайно ж, виставила зі своєю валізою.