Розлучилися з колишнім чоловіком через сина, якого він постійно ображав. Я здивувалась, адже п’ять років це був люблячий батько.

Потім він почав кричати на сина, викидати на сміття його неприбрані іграшки, доводити його до сліз. Почалися сварки між нами.

Коли я розповіла своїй мамі, вона сказала, що в нього з’явилася коханка. Я не повірила, але життя ставало просто жахливим, і я зважилася на розлучення. Чоловік одразу ж погодився.

Я зрозуміла, що мама має рацію, коли він одружився через місяць після нашого розлучення, а через три місяці у нього в новій родині з’явилася дитина. Я дивуюсь, що він міг так чинити з дитиною, щоб довести мене до розлучення.

У це складно повірити, але пізніше зізнався, що так і було. Нині синові 14 років. Батька він не любить і не поважає, тож майже не спілкується з ним.

Але колишній чоловік тепер у всьому звинувачує мене, що це я налаштовую сина проти нього. Я йому кажу, що дитина все пам’ятає, як він знущався з нього.

Він каже, що так він його виховував. Та й згадав чоловік про рідного сина лише за три роки, принісши йому плюшеву іграшку.

Син тоді сказав йому: «я вже не маленький, мені краще конструктор купи чи спортивну форму». Чоловік знизав плечима і знову зник на рік.

Потім кожен день народження сина, він давав йому гроші. Я не знаю що робити. Може, варто поговорити із сином, щоб із батьком спілкувався? І як це зробити?

КІНЕЦЬ.