Я знаю точно, що він постійно заграє до молоденьких вчительок, бачив це навіть, сказав дружині, вона швидше за все не повірила
Моя проблема може і надумана, але через неї я не можу нормально жити, вона просто зводить мене. Мені 27 років, я позитивна людина, ніколи не лаюся, загалом сам спокій.
Є в мене дівчина та колишня дружина в одній особі, разом майже 6 років. У нас з нею величезне минуле, злети та падіння, образи та веселощі, але ми разом усе переживали завжди.
Одружилися рано, через 3 роки посварилися, роз’їхалися, і ще за місяць розлучилися, але вже на момент розлучення жили разом, спочатку як друзі, потім як коханці, потім зійшлися. Вона мій єдиний близький друг, одне одному замінили батьків.
Спільний бізнес, хоч і невеликий. Загалом, з цього варто зрозуміти, що стосунки у нас не легкі, але перевірені.
Вона додатково працює у школі, почала працювати там рік тому, але через 4 роки пішла, не витримала натиску начальства. У ту пору дуже добре спілкувалася із завучем (чоловік 40 років), я, звичайно, ревнував, до того ж вона сама йому сказала, що незаміжня (у нього дружина та троє дітей).
То на чай до нього в кабінет, то просто спілкування в листуванні. Якось навіть його дружина їй написала, з натяком, що багато спілкуються вони. Я попросив її більше не спілкуватися з ним, коли вона звільнилася. Ще раз зауважу, що звільнилася не через мене.
Минуло півроку, вона з цим чоловіком періодично листувалась, але нічого поганого, напевно. І цього року вона знову повернулася до цієї школи.
Я її відмовляв, бо в нас з’явився бізнес, і там вона могла б отримувати більше. Зараз вона із цим завучем спілкується надто багато, незважаючи на те, що я її просив цього не робити.
Знаю, що листуються, але лізти в її листування не буду, це низько для мене. Він її запросив у команду з інтелектуальної гри, вони там щотижня ще бачаться, випивають.
Я знаю точно, що він постійно заграє до молоденьких вчительок, бачив це навіть. Сказав дружині, вона швидше за все не повірила.
Про моє існування він теж знає. Можу, звісно, сказати про все його дружині, але не хочу. Дружину виводжу на розмову, але вона відмовляється, просто ображається, стає як їжак, з нею взагалі важко на такі теми говорити.
Бачу, що він їй цікавий. Загалом, я не знаю, що робити. І ще без порад «заведіть дітей», ми їх не збираємося заводити, це тверде рішення.
КІНЕЦЬ.