Я все своє дитинство провела зі своїми бабусею та дідусем на дачі. Дуже люблю це місце. а як стала старшою, то почала допомагати їм з усіх питань. Починаючи з городу та будинку і закінчуючи ліkарнями та ліkами.

Мого батька рано не ста ло, я його не пам’ятаю. А ось мама знайшла собі іншого чоловіка, але у нас не склалися стосунки. І щоб не псувати мамі настрій я вирішила, що житиму окремо.

Зараз я вже заміжня, у мене є дитина. Із чоловіком ми просто мріяли про свій будинок. І швидко йшли до своєї мрії. Ми збирали гроші, багато в чому собі відмовляли, навіть на продуктах економили.

Зрештою ми змогли купити квартиру нашої мрії. Залишилося лише зробити ремонт. Але з цим у нас все не йшло. Тому що всі гроші ми витратили на квартиру, а в нас ще маленька дитина на руках.

І тут я подумала, що може у бабусі з дідусем позичати грошей . Все ж таки краще у своїх людей брати, ніж у банку під шалені відсотки.

І я подзвонила бабусі. До того ж, вона готує дітей на вступ, тренує їх до іспиту. А дідусь на втіху працює таксистом. Я була впевнена, що вони мають заощадження.

Попросила я у бабусі допомоги. Сказала, що віддаватиму назад частинами, відразу в обумовлені дні. Але, на мій великий подив, бабуся мені відмовила. Сказала, що грошей немає. А через тиждень я дізнаюся, що вона з дідусем зібралася у подорож на острови та океан.

Я розумію, що всім хочеться відпочити, хоч ми з чоловіком уже кілька років нормально навіть вихідні не проводили. Але можна було б сказати правду, що вони відлітають, тому не зможуть мені грошей дати, а не брехати, що їх немає. Мабуть, відпочинок для них важливіший за онуку.

КІНЕЦЬ.