Я завжди вважала, що мама любила брата більше, ніж мене, віддавала перевагу йому і таїла обра зу на свою матір, але нещодавно усвідомила свою помилку.
У 40 років я більшу частину свого життя таїла обра зу на свою матір. Мені здавалося, що вона несправедливо розділила спадщину між мною та моїм братом. Однак нещодавно я усвідомила свою помилку. Я прагну виправити свої попередні помилки, відшкодувати збитки і повернути те, що я втратила. Моя мати – найдорожча для мене людина, і я глибоко шкодую, що це розуміння прийшло до мене так пізно. Протягом багатьох років я не спілкувалася з матір’ю. Особливих причин на те не було, але я почувала себе непотрібною вдома, вважаючи, що мама віддає перевагу моєму брату. Після сме рті батька вона виховувала нас сама.
Після школи я пішла до коледжу, а брат пішов до ар мії. Коли він повернувся і привів додому свою наречену, я обра зилася, вважаючи, що дочка повинна залишатися жити з матір’ю, а син – жити з дружиною. Ця образа спонукала моє рішення поїхати з дому до Італії на заробітки, що на той час було популярне в моєму селі. Протягом 18 довгих років я не поверталася додому, не дзвонила ні матері, ні братові. Я переконала себе, що впораюся сама, а вони зможуть прожити без мене. Однак я завжди питала про них, коли зустрічала когось із нашого села в Римі.
Якось я зіткнулася в Римі із сусідкою із села, яка нещодавно приїхала, щоб заробити гроші на квартиру для своєї дочки. За чашкою кави вона повідомила мені, що моя мати хвора і потребує допомоги, оскільки мій брат та його дружина переїхали до міста. Ця новина вразила мене, і наступного ранку я вирішила повернутися додому. Я була у жа ху. Після багатьох років переконання себе в тому, що мені не потрібна моя сім’я, я зрозуміла, наскільки дорога мені моя мама. Я вирішила повернутися до України, адже до того ж за ці роки я встигла накопичити значну суму грошей.
Я залишила свою роботу сусідці, яка була мені за це шалено вдячна, і повернулася додому. Возз’єднання з мамою було сльозливим та емоційним. Ми вибачилися одна перед одною, і вже наступного дня я почала шукати найкращих лікарів для своєї матері. Зрештою, мамине здоров’я почало покращуватись. Я вирішила вкласти всі свої заощадження в мамин будинок, встановила нову систему опалення, провела воду, збудувала ще дві кімнати та кухню. Я хотіла, щоб у старості мама жила безбідно, ні про що не хвилюючись.
КІНЕЦЬ.