Мій 45-річний син і невістка одного разу вирішили, що мені час оформити спадщину на їхню доньку – мою єдину онучку. Я завжди говорила, що передам їй все своє майно, включаючи будинок, в якому я живу.

Мій чоловік побудував для нас величезну оселю, а також допоміг моєму синові купити квартиру і машину, так що ми безумовно не образили його.

Чоловік помер шість років тому, і з того часу я живу в будинку одна.

Мій син і невістка приїжджають у гості, але тільки на свята. Я рідко бачу свою онучку, тому що вона завжди зайнята навчанням.

Син допомагає мені оплачувати комунальні послуги, тому що будинок великий, і я не могла б сама оплачувати всі рахунки, особливо взимку.

Зараз, у 64 роки, я почала серйозно замислюватися про своє майбутнє. Я не впевнена, що моя сім’я зможе допомогти мені, коли я цього потребуватиму.

Я бачила, як це трапилося з моєю сусідкою, яка допомагала своїм дітям та виховувала онуків, але отримала відмову у допомозі, коли постаріла.

Саме тому я запропонувала своєму сусідові Василю, який молодший за мене на п’ять років, і який давно виявляв до мене знаки уваги, переїхати до мене.

Я впевнена, що все буде добре, тому що Василь все ще працює і підробляє неповний робочий день, щоб заробити гроші. Зараз мій син і його невістка турбуються, що будинок може потрапити не в ті руки .

Я також боюся, що якщо моя онука вийде заміж і захоче жити в моєму домі зі своїм чоловіком, вона вирішить виселити мене і Василя.

Я не хочу поспішати з рішенням, але мій син наполягає, щоб я оформила все як подарунок на 18-річчя онуки. Зараз я не знаю, як вчинити…

КІНЕЦЬ.