Мій чоловік із неповної родини. Його батько дуже заможний, має кілька квартир і машин. Синочка свого обожнює, купує йому все на перше прохання, але записує все на себе.

Чоловік не бажає і не вміє працювати. Пропрацював 2 місяці та звільнився.

Каже, що з колегами не порозумівся. Він гарно малює, але його малюнки не продаються. І він знову біжить просити у батька грошей.

Його батько мене ненавидить. Каже, що я лише через гроші з ним. І доньку я нагуляла.

Зробив усе, щоб ні мені, ні їй, ні копійки не дісталося від його статків. Якщо чоловікові щось треба, то його кататиме містом, готівкою не дасть.

Я заробляю 15 тисяч, за комуналку нема чим платити. Собі нічого не купую. Ледве вистачає на їжу. Дочка плаче, відмовляється йти в садок, бо з неї сміються, що в неї шкарпетки штопані.

А свекор днями відправляє чоловіка до Карпат, бо чоловік утомився від побуту. Нас звісно ніхто з собою не бере.

КІНЕЦЬ.