Близько трьох років тому познайомився в інтернеті з прекрасною дівчиною. Близько пів року зустрічалися з нею, й начебто все було добре. І в один прекрасний момент я запропонував їй вийти за мене заміж, на що вона відповіла що згодна, але хоче що б я знав – почуттів до мене вона не відчуває, але з часом можливо любов прокинеться.

Я вирішив що моєї любові вистачить на двох. Дівчина жила на півночі і я вирішив трохи урізноманітнити її життя. Зняв квартиру, практично на березі моря. Перші місяці все було прекрасно, я навіть почав подумувати що любов в її серці все таки прокинулася.

Але, я помилився. Через якийсь час я став помічати що вона намагається мене уникати. Я вирішив вивести її на конкретну розмову, з’ясувати в чому справа. Реакція була різкою.

Наталка почала на мене кричати, говорити що я позбавив її друзів, подруг, і що вона не те що не кохає – але і починає ненавидіти.

Що я тільки не робив щоб якось розтопити цей лід – нічого не допомогло.

І я вирішив відпустити її. Запропонував купити їй квиток назад у рідне місто, на що вона із задоволенням погодилася. Після того як ми розлучилися пройшло близько півтора років, і я вирішив дізнатися як склалася її доля.

Зідзвонився з загальними знайомими. Виявилося що у неї ще до мене була любов з одним з вахтовиків півночі, і зараз вона вийшла за нього заміж.

Найприкріше було те, що він хронічний пияка і часто не неї гримає. Але, любов і справді зла. Не вистачило моєї любові на двох.

Якщо людина Вас не любить – не варто її тримати, сподіваючись що Ви зможете любити за двох. Не зможете. Просто тому, що

Ваше кохання не потрібне.

КІНЕЦЬ.