-Мамо, хочу тобі дати трохи грошей на прикраси, — син із серйозним обличчям простяг мені купку. -Який ти щедрий, — усміхнулася я і взяла жменьку. -А це тобі, тату, хочу дати на новий автомобіль! -Артеме, ти просто диво! Дякую! — сказав батько. -А ось це сестрі на ляльку, — сказав Тьома.

Дворічна сестра схопила купюри і засунула їх у рот. -Ти чого! Тепер залишишся без іграшки, — зітхнув Артем.

Після того, як діти лягли спати, ми вирішили з чоловіком подивитися на стопку купюр, які син старанно перев’язав стрічкою. Це були акуратно нарізані папери з написом «двісті тисяч мільйонів гривень.»

Ось син підріс і одружується. Батьки готуються до весілля і старанно пакують подарунок у коробку. На дно вони поклали справжні гроші, а вгору “двістітищ мільйонів гривень”, які син подарував їм у дитинстві. -Це безглуздо! — кричав чоловік. — Давай просто гроші в конверт покладемо і справа з кінцем.

-Це сторонні люди гроші в конверти кладуть, а ми цінні спогади та пам’ять, яку пронесли через роки. -А якщо невістка не зрозуміє? Я дістала гарну коробку і акуратно туди все поклала.

-Сьогодні ми відзначаємо срібне весілля. Шановні батьки, ми звичайно сріблом не запаслися, але у нас є щось інше. — Сказав син.

— Ми вас дуже любимо та щасливі, що ви дожили до такої чудової дати. Беремо з вас приклад і хочемо також йти пліч-о-пліч по життю! — Додала невістка. -Тату, сьогодні я тобі не подарую купюри у “двісті тисяч гривень”. — Він дістав ключі від нового автомобіля і простяг батькові.

— А тобі мама ми вирішили купити сертифікат на прикраси, про які ти так мріяла. Вітаємо вас від щирого серця! Досить фантазувати. Повертаємось у реальність. -Коханий, — запитала я чоловіка, — Як думаєш, Артем виросте гарною людиною? -Що ми в нього вкладемо, то і зросте. Давай спати. Завтра рано вставати. Як що вкладемо? Тільки хороше. На добраніч…

КІНЕЦЬ.