Моя дружина родом з іншого міста. Розуміючи, що їй тут самотньо, я часто влаштовував зустрічі з моїми друзями.

Частіше за все у нас полюбляв гостювати мій друг Арсен. Вони з моєю Світланою відразу знайшли спільну мову та я помітив, що вона повеселішала.

Коли бабусі Світлани не стало, їй у спадок перейшла хата. Ми поставили там альтанку та часто смажили шашлик, поки погода була для цього сприятлива. Арсен їздив з нами. У нього не було дівчини та він знаходився в активному пошуку. Світлана казала, що познайомить його з кимось та втілювати свої слова у життя не поспішала. Так ми й проводили час утрьох.

Якось Світлана взяла таксі та терміново поїхала у село. Коли я запитав чому вона так поспішаю, дружина відповіла, що забула там свій мобільний телефон.

Коли Світлана уже від’їхала, я побачив її телефон вдома. І тут я запідозрив, що дружина мені чогось не договорює. Я викликав таксі та поїхав за нею. Коли зайшов у будинок, то побачив, що моя дружина з моїм найкращим другом зраджує мені.

Коли Арсен мене помітив, то лише злорадно посміхнувся. А Світлана засоромлено прикрилася покривалом. Це просто в голові не вкладається. Як вони могли?

Не довго думаючи я сів у те ж таксі, що мене привезло та поїхав додому. Не знаю, що робити з тими зрадниками, хай поки поживе на дачі. От тобі й друг. Недаремно він зачастив до нас у гості та ще й вигадав, ніби він хоче, щоб Світлана його з кимось познайомила. насправді ніхто не з ким не збирався його знайомити. Цікаво, як давно у них це продовжується і що ще вони робили за моєю спиною.

КІНЕЦЬ.