Я заміжня вже багато років, у нас є дочка. Мій чоловік старший за мене на 15 років, і у нього є ще двоє дорослих дітей. Відразу скажу, що я нікого не забирала з сім’ї, рідних людей не розлучала. Він з колишньою дружиною розлучився задовго до того, як ми з ним познайомилися.

Нещодавно у чоловіка бізнес пішов вгору, він став добре заробляти, ми планували вдруге стати батьками. Та його донька від першого шлюбу повідомила нам, що чекає дитину. Тепер наше життя змінилося назавжди

Я заміжня вже багато років, у нас є дочка. Мій чоловік старший за мене на 15 років, і у нього є ще двоє дорослих дітей. Відразу скажу, що я нікого не забирала з сім’ї, рідних людей не розлучала. Він з колишньою дружиною розлучився задовго до того, як ми з ним познайомилися.

Його дочці 25 років, синові – 21. Їхня мати влаштовує своє особисте життя, практично ніяк не допомагає фінансово. Так вийшло, що він аліменти мій чоловік вже не повинен платити за законом, але все одно продовжує їх повністю забезпечувати. Синові оплачує навчання, різні забаганки типу нового дорогого ноутбука або брендових кросівок.

З дочкою ситуація ще гірше. Вона нещодавно вийшла заміж за зовсім бідну людину. Чоловік у неї ніде не працює, вона теж, так ще й дитину чекає.

І мій чоловік її повністю підтримує, радіє, що буде онук. Збирається їм квартиру купувати. Він у мене, звичайно, добре заробляє, але це вже перебір.

Вона ж не маленька дівчинка, пора своєю головою думати про своє майбутнє! Я розумію, що допомагати дітям потрібно, але ж не ціною свого добробуту, тим паче, що її чоловік навіть й не думає забезпечувати родину, йому й так добре живеться, тесть не дасть пропасти.

Практично всі гроші йдуть на його дітей. Ні, наша сім’я теж не бідує, у дочки є все, що потрібно. Але мені хочеться мати й другу дитину, а чоловік проти, він категорично навіть мови вести про це не хоче! Каже, що цих дітей потрібно ще підняти на ноги, куди йому ще четверту дитину?

Дочка перша у нього з’явилася, коли він сам ще майже підлітком був. Йому ледь двадцять виповнилося. Тобто зараз йому вже 45 років.

Начебто і молодий ще, але хто знає, як воно зі здоров’ям складеться? Та й я вже не молодію з кожним днем, а кажуть, що після тридцяти важче народжувати і у дитини можуть бути всякі проблеми потім.

Навіщо випробовувати долю? Якщо ми хочемо другу дитину, то краще прийняти рішення зараз, щоб все у всіх було добре. Тим більше що нашій доньці 3 роки, хочеться, щоб різниця у віці була не дуже великою.

Я багато раз на цю тему розмовляла з чоловіком. Я дуже люблю дітей і хочеться хоча б двох. Рік тому, коли бізнес чоловіка пішов вгору, він ніби як майже погодився, що можна і велику сім’ю, адже це прекрасно, коли є велика дружня родина, де кожен підтримує близьких.

Але після того, як його старша донька сказала, що чекає дитину, чоловік не хоче навіть це обговорювати. Каже, що незабаром і так поповнення в родині буде, не треба йому більше своїх дітей, вже пора з онуками няньчиться, раз так склалося вже.

А мені так прикро, що він своїм дітям все, а мені – нічого. Я завжди на другому плані. Я ж ще молода жінка, хочу мати дитятко, тим паче, що ми не бідні люди і можемо собі дозволити і другу дитину! Що мені його онук, якщо я синочка хочу. Загалом, з чоловіком через це ми сперечаємося постійно.

Я ніби й боюся, що якщо на нього сильно впливати, взагалі залишить мене і піде. А з іншого боку, проти природи не попреш. Материнський інстинкт бере своє. І як його переконати, що діти виросли і повинні самі своє життя влаштовувати, а власна сім’я має бути на першому місці, я навіть не знаю.

КІНЕЦЬ.