Якийсь такий момент у мене, що я хочу розповісти людям свою історію в надії на те, що мені самій стане трішки легше.

Можливо, знайду тих, хто мене зрозуміє та підтримає у такий непростий період в моєму житті, адже я не розумію, що я поганого роблю?

Сьогодні мені на роботі зробили зауваження або скоріше навіть винесли попередження, що не гоже вчительці підробляти прибиральницею у наш час, адже я лише псую репутацію своєї професії, мене усі знають, а тут я собі таку роботу знайшла.

Але чому? Що в цьому поганого? Я не розумію.

Я працюю вчителькою математики вже 20 років.

Була заміжня трохи більше двадцяти років. У нашому шлюбі на світ з’явилися двоє діток, яким ми дуже раді були.

Спочатку я народила донечку, а через шість років і сина.

І все у нас було добре, дякувати долі.

Але в минулому році у нас все різко змінилося, на мій превеликий подив, мій чоловік просто пішов до молодої колеги.

Андрій обіцяв допомагати мені і нашим дітям, тому на аліменти я не подавала.

І він деякий час таки дійсно нам допомагав, поки не одружився, і молода дружина мого колишнього чоловіка не налаштовала його проти мене з дитиною, на жаль.

У підсумку гроші дітям він перестав давати, адже було видно, що його дружина проти цього, хоча це його рідні діти.

Я не стану писати, які зараз зарплати в школі. Скажу тільки, що нам її не вистачало, адже на такі гроші з дітьми не проживеш нормально.

Діти росли і їхні потреби теж, я розуміла, що маю щось робити, що покращити наше життя.

Я пішла до директора школи з проханням дати мені додаткові години.

Він прекрасно знав, що я залишилася одна з двома дітьми, і сама заробляю нам на життя, ми живемо лише на мою зарплату.

Але допомогти мені він нічим не хотів, напевно трохи байдуже віднісся до моєї ситуації.

Тоді я намагалася знайти підробіток у вигляді репетиторства, адже це теж непогані додаткові кошти.

Але бажаючих було дуже мало, один-два учні раз в тиждень, зрозуміло, що зараз важкі часи і людям не вистачає на елементарні потреби, не те, щоб ще й репетитору платити.

Одним словом це не допомогло нам зовсім ніяк.

Одного разу проходячи повз перукарні, недалечко від нашого дому, я побачила оголошення, що потрібна прибиральниця у вечірні години, щоб прибирати салон.

Корона з мене не спаде, подумала я тоді, адже на думці були лише діти, які надіялися лише на мене – подумала я і увійшла всередину.

Мене відразу взяли на роботу.

Пів дня я викладала в школі, у мене були уроки і я навчала діточок, а ввечері прибирала салон краси, щоб мати додаткову копійку.

Тоді я зрозуміла, що можу взяти ще парочку об’єктів, може ще щось прибирати, якщо то пару годин часу, наприклад, у вихідні дні, щоб мати додатковий заробіток.

Так я влаштувалася в дитячий магазин іграшок та взуттєвої салон.

Я встигала помити підлогу в усіх трьох закладах. Трохи втомлювалася, звичайно, зате істотна надбавка до сімейного бюджету.

Ці гроші нам дуже допомагали, я перестала економити на собі, купила собі трішки нових речей, купувала все необхідне діткам, жити ми стали краще.

Тривав такий мій підробіток два місяці, адже ми стали краще харчувати.

А сьогодні, зовсім несподівано, мене, несподівано, викликав директор і сказав, що я ганьблю звання вчителя і їх школу. Що вчительці не личить мити підлогу, що це не правильно і ніхто так не робить. Я не розуміла, що такого в цьому поганого?

Я спробувала пояснити, що мені потрібні гроші. Що я ж просила його дати мені додаткові години, щоб я і мої діти мали хоч трохи гідне життя. Але все було безрезультатно. В кінці нашої розмови, директор сказав, що мені доведеться вибрати або бути вчителькою і вчити дітей або мити підлогу в інших місцях.

І ось я на роздоріжжі якось тепер.

Я не знаю що мені робити тепер. Колишній чоловік навіть телефон не хоче брати, коли я телефоную.

Гаразд, він так легко забув про мене, але діти то чому винні?

Я тепер дійсно боюся, що звільнившись з підробітку, не зможу утримувати себе і дітей на одну заробітну плату вчительки математики.

Але директор ясно дав мені зрозуміти, що це якось не правильно з моєї сторони, адже діти усі мене знають, а тут зустрічають з віником і ганчіркою в руках.

Можливо, мені краще пошукати іншу роботу? В іншій школі?

Але яка ймовірність, що там теж вважатимуть підробіток прибиральниці для вчительки ганьбою. І взагалі, чи дозволено вчительці підробляти прибиральницею?

Хіба від того, що я мою підлоги у свій вільний від роботи час, стану гірше вчити дітей?

Я просто не знаю, як мені зараз бути, адже ці гроші дійсно потрібні мені.

Поки придумала тільки варіант зателефонувати і сказати, що я недобре себе почуваю. А за час лікарняного буду вирішувати, яке правильне рішення мені прийняти. У мене зараз один смуток на душі.

Який тут вибір зробити?

КІНЕЦЬ.