Я залишила своїй свасі 500 євро. Вона спочатку подумала, що я їх випадково забула, тому відразу набрала мене, і сказала про гроші.

Я довго мнулася, а потім таки сказала, що це я не забула, а спеціально їх лишила, для неї. Сказати, що сваха розчулена моїм вчинком, це нічого не сказати.

Ми з Марією бачилися всього 2 рази – перший раз перед весіллям наших дітей, а тепер я приїхала у відпустку, і вирішила подивитися, як живе моя сваха (бо свата вже давно не стало).

Хата скромна, маленька, але дуже чистенька, все так гарно зроблено. І все навколо хати чистенько і вже все гарно посаджено рядочками.

І жінка вона така мила, приємна. Стала мені про своє життя розповідати, а я розумію, що легким воно у неї не було, але і жодного слова нарікань я від неї не почула.

Марія розповідала про свої плани на майбутнє, як вона збирається посадити багато городини, потім все на ринку продати, а гроші нашим дітям віддати, бо бачить, як я їм допомагаю, а їй за себе соромно.

– Свахо, – кажу, – Вам нема про що хвилюватися.

– Кожен допомагає в міру своїх можливостей, і це нормально.

А потім свасі хтось зателефонував, і вона вийшла на вулицю говорити. Розмова була на дещо підвищених тонах, тому деякі фрагменти, на жаль, мені вдалося почути.

Марія обіцяла, що найближчим часом вона віддасть ці гроші, просто їх у неї зараз немає. Але на тому кінці проводу наполягали на тому, що гроші потрібно віддати негайно.

Як пізніше з’ясувалося, телефонувала рідна сестра Марії, і вимагала, щоб та віддала їй борг в 500 євро, і то негайно. Ці гроші Марія зичила у неї ще на весілля, і так досі і не змогла повернути.

Одним словом, я настільки була вражена цією ситуацією, що коли ми допили чай і стали збиратися додому, я тихенько поставила на стіл ці гроші і пішла. Бо знала, якщо я напряму їх спробую дати Марії, вона їх не візьме.

Сваха була дуже розчулена моїм вчинком.

– Я Вам все обов’язково поверну, – стала вона мені обіцяти.

Але я її відразу заспокоїла, що нічого повертати не треба. Ми – сім’я, і сьогодні їй важко, а я маю можливість допомогти, тому і допомагаю. Але все може змінитися, і колись може статися і таке, і що і мені буде потрібна її допомога. Так що все нормально, так і має бути.

Головне, щоб наші діти і внуки були здорові, а гроші – то річ набувна. Їх точно не треба ставити на перше місце. Так мені моя сваха сподобалася, що словами не передати.

І моя донька те саме каже, що у неї найкраща в світі свекруха. Я собі подумала, що якщо Марія не буде проти, я запропоную їй поїхати зі мною за кордон. А може якраз з цього щось вийде?

Джерело